Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Natalia Burilo

Пов’язані борщем, салом та… географією

Більшість мешканців земної кулі у повсякденному житті послуговується стереотипами. Стереотипи є одночасно і чудовими, і жахливими, і корисними, і шкідливими. Якими є найпоширеніші стереотипи про українців, Україну, Київ? У рамках проекту «УКРАЇНОТИПИ» соціологи розпитали мешканців української столиці

Мета: розібратися зі стереотипами

У свідомість багатьох українців та іноземців в`їлися стереотипні уявлення, ярлики та міфи, пов’язані з Україною та українським народом. Деякі зі стереотипів складалися століттями, та можуть викривлювати і викривлюють уявлення про Україну та українців. Вивчити ці хибні (чи правдиві?) переконання вирішили дослідники в рамках проекту «УКРАЇНОТИПИ».

Бажання заглибитися у тему стереотипів з`явилося разом із проектом  «УКРАЇНОТИПИ», що був згенерований у рамках програми «Студії живої історії» громадської організації «Інша освіта». Ключовою метою ініціативи є спонукання українців та іноземців критично сприймати інформацію та долати заангажоване ставлення.

Проект про стереотипи про Україну та українців "УКРАЇНОТИПИ"

Проект “УКРАЇНОТИПИ” присвячений стереотипам про Україну та українців

Якщо говорити про країну загалом, то, виходячи з опитування щодо найбільш популярних стереотипів, українці їдять багато сала та п’ють чимало горілки, водночас гостинні, хазяйновиті, але хитруваті. У красі та «бойовому» дусі  українок впевнені як мешканці України, так й іноземних держав.

Перші позиції у рейтингу стереотипів про Україну посіли твердження про корупцію, олігархію, політичні кризи, війну як щось, що відбувається всій території України, радіоактивність, бідність.

Ось, наприклад, як українці описують найпоширеніші стереотипи про себе, що, як їм здається, існують у світі:

Стереотипи українців

Стереотипи українців

Отже, існують стереотипи позитивні, і їх варто розкручувати як бренд країни. Є також нейтральні і негативні. Останні створюють ризик поширення «поганої слави» про країну та її мешканців, які, у свою чергу, продукують такі проблемні ситуації як заангажованість та часом дискримінуюче ставлення, недостатнє інвестування в український бізнес та, як наслідок, гальмування розвитку української економіки, ворожість та конфліктність між представниками різних етнічних груп та регіонів.

«Стереотип – квінтесенція досвіду і знань людини»

Специфікою стереотипів є те, що вони не з`являються з нікуди та не зникають безслідно: вони перероджуються, трансформуються, модифікуються. Стереотипи не формувалися за день чи місяць. Це складний процес, який передбачає багато передумов.

why

Про стереотипи вдалося поговорити із дослідницею історії Анастасією Гайдукевич, яка є членкинею громадської організації «Агенція іміджу України». У цій структурі сьогодні працює 3 людей, які щодня аналізують, як виглядає Україна в очах іноземців.

«Агенція іміджу України» з`явилася після Майдану, у грудні 2014 року. Протягом цього періоду ми проаналізували понад мільйон різноманітних згадок про Україну у ЗМІ вісьмома мовах світу», – розповідає Анастасія.

Матеріали про Україну у ЗМІ аналізуються за такими критеріями як заголовки, розголос (кількість розповсюджень та «лайків» у соціальних мережах), лексика та теми, що підіймаються у ЗМІ, – які з них стають топовими, а які сходять нанівець. «Агенція іміджу України» практикувала співпрацю з Міністерством закордонних справ, Міністерством інформаційної політики та іншими структурами. Зацікавленим сторонам надсилали звіти про те, яким чином Україна представлена у закордонних ЗМІ, та прогноз щодо інформаційних топ-тем.

На питання, що робити українському громадянському суспільству, аби не помножувати і не поглиблювати стереотипи про самих себе, Анастасія Гайдукевич розповіла про ідею Школи народної дипломатії, яка передбачає інформаційно-просвітницьку роботу саме серед населення країни. Цільовими групами були б ті, хто виїжджає за кордон і ті, хто працюють або мають перспективи працювати за кордоном. Загалом, це була б молодь 21-35 років: студенти, бізнес-сектор та ті, хто любить подорожувати або відпочивати в інших країнах. Для студентів оптимальним форматом взаємодії є відкриті лекції про міжнародний етикет: як варто поводитися за кордоном у різних ситуаціях. Мета – гідно позиціонувати себе та державу на міжнародній арені.

Чому це так важливо – не підкріплювати своєю поведінкою негативні стереотипи про свою країну? «Інколи імідж про народ та країну може бути сформований завдяки враженню від контакту з одним її представником, – відзначає Анастасія. – Тобто, якщо група іноземців побачила невихованість українця на вулиці або незнання англійської на бізнес-зустрічі, це може стати складовою стереотипного образу народу загалом».

kdjg

Вразили слова Анастасії Гайдукевич про те, чи можливо і чи треба знищувати стереотипи. «Стереотипи – це спрощена концентрація досвіду і знань людини! Стереотипи повністю і назавжди знищити неможливо. Та й до певної міри небезпечно. Кожна людина має свій набір життєвих цінностей, установок та стереотипів. Вона спілкується зі світом саме через них. Знищення стереотипів, що може призводить до спустошення людини та втрати її життєвих орієнтирів. Тому працювати з стереотипами потрібно достатньо обережно», – констатує експертка.

«Хочете формулу стереотипу? Візьміть якийсь факт, додайте багато сильних емоцій та пропустіть крізь призму цінностей та установок. Готово. «Коктейль» із 60% правди і 40% абсолютної брехні на смак як суцільна 100% правда. За такими ж принципами і живуть стереотипи, тому вони сприймаються як істина», – додає Анастасія.

Нижче представлені афіші за креативною методикою Lousje. Їх створили учасники мультизаходу про стереотипи у рамках проекту “УКРАЇНОТИПИ”.

Пафос, корупція, радикали

Що ж стосується столиці України, цікаво простежити, які стереотипи існують про Київ. На карті стереотипів, що була розроблена  молоддю під час форуму «Подолання стереотипів в Україні як шлях до діалогу та порозуміння» від Фонду Східна Європа, відображені основні «ярлики» всіх областей України, столиця виділена окремо.

13912831_1004299496335664_841146429255234874_n

Що ж говорять самі мешканці Києва про столицю України? Коментарі були взяті як у самих киян (автостереотипи), так і у мешканців інших міст (гетеростереотипи). Думки моїх співрозмовників – у аудіопідкастах.

Фахівчиня з міжнародної економіки Юлія Антімірова родом із Запоріжжя, та наразі проживає у столиці. Дівчина поділилася своїми думками щодо стереотипів про Київ.

xdhgsgs

Багато нового про столицю та свої враження розповіла корінна мешканка Києва, викладачка  англійської мови Юлія Кулаківська.ckgjd

«Кияни звикли до комфортного життя у великому місті»

Наталія Григоренко, студентка та членкиня громадських організацій, родом із Луганської області, наразі проживає у Києві, поділилася власним досвідом.

jkhgkf

Історик та член ВМГО «Молодь Демократичного Альянсу» Микола Пісенко із Житомира розповів, чому його хвилюють стереотипи, розповсюджені у суспільстві.

«Мені не байдуже, як ставляться до українців, і дратує, коли у людей є вже незрозуміло звідки сформоване ставлення до когось. Адже вони самі не аналізували цієї інформації, але при цьому користуються нею. До того ж, не за принципом «це моє враження», а тому що це враження «всіх». На питання, які, на його думку, стереотипи існують про Київ, Микола відповідає: «По-перше – це занадто велике місто, по-друге, там все дуже дорого, та й занадто далеко туди їхати». Щодо того, чи несуть реальну шкоду стереотипи, Пісенко вважає: «Все залежить не лише від стереотипів, а й від людей. Коли люди досвідчені, можуть проаналізувати інформацію, вони не будуть сприймати стереотипи за істину. Все залежить від індивідуальних особливостей  людини, яка сприймає ці стереотипи, і людини, яка їх помножує».kdsv

«Все залежить не лише від стереотипів, а й від людей. Коли люди досвідчені, можуть проаналізувати інформацію, вони не будуть сприймати стереотипи за істину»

Надзвичайно яскравим прикладом дії іміджу міста на індивідуальне сприйняття є випадок журналіста Артема Зайця, який поїхав із України незадовго до Майдану. Повернувшись до столиці, він порівнює свої враження «до» та «після», намагаючись зрозуміти зміни, що сталися за час його відсутності у Києві.

«После первой полугодичной поездки в Азию я вошел в Дубае в самолет с летящими домой украинцами – и обомлел: все люди в салоне показались мне буквально на одно лицо. Лицо не очень молодое, усталое, хмуроватое. Одинаковые, словно из одной семьи, носы, рты, прически… Наваждение длилось лишь пару секунд – но тот момент я хорошо запомнил. Не такими ли нас видят иностранцы?»

Думкою, що заслуговує на особливу увагу, є одкровення соціолога із США Джіммі Хілла. Які стереотипи існують у нього?

«Щирі, але недовірливі люди. Корупція на найвищих рівнях. Люди, що дуже швидко пересуваються. Тяжко працюють, щоби вижити. Поспіх, поспіх, поспіх. А от українські студенти не підпадають під жодні стереотипи. Вони одні з найкращих та одні з найгірших, що я бачив. А я викладав по всьому світу… Іще жадібні орендарі. Найщедріші люди є найбіднішими. Красиві дівчата, але з якими немає про що поговорити про якісь більш глибокі та особисті речі. «Споживацька» ментальність: «Що я можу отримати від цієї людини?» Байдужі до інвалідів».

Робиться наголос, що це, за словами американського соціолога,  саме стереотипні уявлення багатьох людей, що не проживають в Україні. Але ж над ними точно варто замислитися.

Джиммі Хілл

Стереотипи будуть і надалі жити?

Дійсно, життя без стереотипів неможливе, адже вони – продукти суспільства. Проблема стереотипів в їх двоякості. З одного боку, вони полегшують процеси сприйняття гігантської кількості інформації, є носіями певних цінностей. З іншого боку, їх негативний вплив обмежує можливість пізнання нового.

За психологією вірусного маркетингу, кожна річ у світі стає шалено популярною, якщо вона має СОЦІАЛЬНУ ВАЛЮТУ (суспільна думка), обладнана ТРИГЕРОМ (певним стимулом), ЕМОЦІЙНА, СУСПІЛЬНА, МАЄ ПРАКТИЧНУ ЦІННІСТЬ і загорнута в цікаві ІСТОРІЇ. Критерій «суспільності» означає, що певна річ рекламуватиме себе самостійно і формуватиме поведінкову норму, яка не зникатиме навіть тоді, коли людина вже придбала товар чи підтримала ідею, – Йона Берґер, «Заразливий. Психологія вірусного маркетингу»

Стереотипи підходять під усі критерії вірусного маркетингу, тому не дивно, що вони отримали таке розповсюдження. Тож, як можна подолати саме вплив негативних стереотипів на свідомість? Людина, яка здатна мислити вільно, може приймати або не приймати інформацію. Приймаючи чужі думки, людина зі всією відповідальністю повинна підходити до їх сприйняття, піддавати сумніву, критичному аналізу. І починати діяти потрібно локально – за селами, містами, регіонами, переходячи на всеукраїнський та міжнародний рівні. Так само і стратегія для кожного регіону та кожної громади повинна ретельно розроблюватися окремо.

Мультизахід про стереотипи у рамках проекту "УКРАЇНОТИПИ". Засновниця і координаторка ініціативи Наталія Бурило

Мультизахід про стереотипи у рамках проекту “УКРАЇНОТИПИ”. Засновниця і координаторка ініціативи Наталія Бурило

Спілкуючись з людьми в реальному часі та просторі, ми можемо активно обговорювати певні проблеми, організовувати мозкові штурми та приходити до нових ідей і рішень. Відіграє роль і «сарафанне радіо» – ідеї розповсюджуються швидше. Беручи на себе відповідальність за те, що ми робимо та не робимо у реальному часі та просторі, ми є свідомими творцями історії.

Тему стереотипів можна підсумувати цитатою з книги «Чарунки долі» Вахтанґа Кебуладзе: «…усвідомлення обмеженості власного життя на тлі нескінченності світу породжує потребу в інших людях, які жили раніше, живуть нині і житимуть згодом. Адже їхні оповідки й створюють історію, в якій ми живемо. Наша історія довша за наше життя».

 

loga21

 

Facebook Comments
Матеріал публікується у рамках проекту «Українські журналісти – разом для якості», що реалізується Фондом Спільна Європа у співпраці з Громадською організацією «Інститут розвитку регіональної преси». Проект реалізується у рамках Польсько-канадської програми підтримки демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD). Матеріал доступний на ліцензії CreativeCommons Uznanie autorstwa 3.0 Polska. Деякі права застережені на користь Eastbook.eu. Дозволяється вільне використання твору за наявності вищезгаданої інформації, в тому числі інформації про відповідну ліцензію, власників прав та про Польсько-канадську програму підтримки демократії. Публікація відображає виключно погляди автора і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.
Natalia Burilo

A PR- and AD-specialist. A social activist. A member of such NGO as "MAMA-86", "Forum of Young Diplomats", "Insha osvita". A founder and coordinator of the historically-educational project "UATYPES". An author of posts about social activity on the NGO`s "Informative-analitical centre "Public`s space" website. A PR-manager in the Internet-marketing agency "Crazy Marketing".

Load all