Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Marta Kacwin

Європо, залиш нас у спокої? Про проблеми волонтерів в Україні

У середу (18.10.2012), у зв’язку з «незаконним» перебуванням в Україні, один із волонтерів Програми «Молодь в дії», що проходить волонтерську роботу в Донецьку, був змушений покинути країну. Чи те ж саме чекає кілька десятків інших добровольців?


Волонтерська служба наражається на небезпеку в Україні, джерело: radijoklubas.blogspot.com

Про повернення з волонтерської роботи на батьківщину шведського добровольця Акселя Нордфельда повідомили на своїх сторінках газети «Українська правда» («Україна виганяє європейських волонтерів?»), «Коммерсант-Україна» («Добровольці їдуть не по своїй волі»), а також Tиждень.ua («Іноземні волонтери скаржаться, що вони не можуть працювати на Україні»). Швед був змушений покинути Україну після одержання припису «про порушення правил перебування на території української держави». У чому справа і чи це поодинокий випадок в Україні?

Відповідно до Указу Президента України від 26 липня 2005 року № 1131/2005, «для громадян держав-членів Європейського Союзу, Швейцарської Конфедерації та Князівства Ліхтенштейн встановлено безвізовий режим на строк до 90 днів» (тут слід уточнити, що ці 90 днів вважаються протягом 180 днів, починаючи з дати першого в’їзду в Україну!). Якщо цей термін буде перевищено, необхідно надати у відповідне консульство заяву про видачу візи та на її підставі зареєструвати своє перебування в Україні у відповідному відділі міграційної служби.

У випадку з волонтерами проблеми починаються вже на стадії подачі заяви на візу. На сайті українського посольства у Польщі серед документів, які повинні бути надані для отримання візи згадується, зокрема, пункт «інші документи, що підтверджують мету поїздки на Україну». На жаль, як повинен виглядати документ, що підтверджує мету поїздки, чи повинно це бути запрошення, ким воно має бути видане, яку візу слід просити особі, яка їде на волонтерську роботу – відповідей на ці запитання стільки, зі скількома консульствами доводиться мати справу. І це позначається на рішеннях, які приймаються в консульствах – як пояснити ситуацію, коли добровольці подають однаково заповнені заяви, а потім отримують два різних типи віз? І чому оплата за візи коливається в діапазоні від 60 до 200 доларів? Чому взагалі віза платна, якщо у зворотній ситуації – коли українські волонтери їдуть в країни Європейського союзу, віза видається безкоштовно? (Мова про ситуацію в січні-березні 2012 року. Нині громадяни польської держави не платять за українські візи, так само як і польські візи безкоштовні для українців).

Але йдемо далі, тому що отримання візи – це хоч і складно, але можливо, а от коли вже через два тижні волонтер повертається до свого проекту, він повинен в Україні зареєструватися…

Як повідомляють українські організації НУО, проблеми з реєстрацією учасників волонтерських проектів і місій з’являються з кожним новим заходом. До цього часу в підсумку завжди вдавалося вирішити питання на користь добровольців, знаходити рішення (або лазівки) в законі, відповідно їх інтерпретуючи або співпрацюючи з державними організаціями. У зв’язку з прийнятими цієї весни змінами в законі, що стосується перебування на території України і статусу іноземців та осіб без громадянства, ситуація ускладнилася. На даний момент неможливо законно зареєструвати волонтера. Для того, щоб це зробити, необхідно представити в міграційну службу України (яка проводить реєстрацію) відповідне підтвердження (лист), «видане відповідним державним органом, відповідальним за виконання волонтерських програм, або волонтерською організацією». Що найцікавіше – такого органу в Україні не існує! (відсутній як орган, відповідальний за роботу волонтерів, так і юридична можливість реєстрації організації в якості волонтерської!)

Як можна прочитати на сторінці Tиждень.ua, «перший раз міграційна служба погоджувалася реєструвати волонтерів без пред’явлення довідки неіснуючого органу на підставі дипломатичної ноти представництва ЄС, проте влітку перейшла до дослівного виконання закону». Невідомо, чим тоді було продиктовано згоду (можливо, вони хотіли уникнути скандалу перед організацією Євро?), проте волонтерам вдалося залишитися в Україні і продовжити свої проекти. Проблема, однак, повернулася з приїздом нових добровольців програми «Молодь в дії».

Українська влада робить вигляд, що проблеми не існує, тому що «якби вона була, то надходили б скарги, а їх останні півроку не спостерігалося», – повідомив заступник міністра внутрішніх справ Андрій Оліферов. Про проблему сигналізували вже з квітня-травня 2012 року, коли перші волонтери почали відчувати серйозні труднощі із працюючими проектами (однією з них була і автор цього тексту). Тоді були попереджені не тільки відповідні органи української влади, але й представництво Європейського Союзу в Україні, яке зробило кроки для прояснення ситуації. Прес-секретар представництва Давид Стулік у коментарі для «Комерсант-Україна» висловив сподівання, що переговори з відповідними українськими струкурами допоможуть швидко вирішити ситуацію.

Прокоментувати ситуацію я попросила Оксану Бондар представника програми «Молодь в дії» в Україні з Вінницького регіонального центру інформації «Креатив», Європейського інформаційного центру в місті Вінниця,. Як написала Оксана: – Якщо говорити про ситуацію з волонтерами – вона стала критичною. На даний момент ми не можемо законно зареєструвати жодного з них. Оксана зізнається, що проблема не нова: ще в червні, у зв’язку з наростаючими проблемами в цій області, проводилося дослідження, результати якого (оброблені спільно з іншими представниками програми «Молодь в дії» в Україні і учасниками спеціально скликаних зборів) були передані у відповідну комісію Верховної Ради України для внесення змін до законодавства про волонтерську діяльність і візовий закон. – До сьогоднішнього дня ми не отримали жодної відповіді. Невже документ був таким убогим, що не заслужив навіть тіні уваги? У мене була можливість ознайомитися з результатами дослідження, проведеного в червні, а також з пропонованими там змінами. Зрозумілий, чіткий, сумлінно розроблений документ, який посилається на закони, вказує на проблеми і пропонує рішення …

Одночасно рекомендації були направлені і повинні бути прийняті до уваги робочою групою Координаційної ради з розвитку громадянського суспільства при Президенті України у зв’язку із змінами в Законі «Про волонтерську діяльність». На даний момент у мене ще немає готового документу з внесеними змінами, але я сподіваюся, що отримаю його найближчим часом, – каже Оксана, але чи так буде?

Декілька слів на закінчення

Європейська волонтерська служба (або може всі волонтерські служби?) в Україні не почуває себе добре. Проблема полягає не тільки в реєстрації волонтера, але й у всій процедурі його прийому в Україні. І виходить: українські громадські організації втрачають добровольців, що прибувають з Європи і обмежують співпрацю зі східними партнерами (на сторінках деяких організацій можна знайти повідомлення, що співпрацю з українською стороною припинено), а волонтери розчарованими повертаються додому з питанням, у чому вони винні? Адже у чому винна Магда, яка проводить час з «вуличними дітьми», Макс, який вчить дітей англійської мови або Марія, що доглядає за літніми і хворими людьми? Де починається проблема? Не думаю, що у відсутності грошей на волонтерську роботу, тому що їх виділяють (в даному випадку) програми ЄС. І не у неможливості змінити закони, бо шлях в цій області продемонстрували НУО. Може, ця проблема виявить, що закон створюють «для законів»? Що трапляються неправильні рішення? Що удавати, ніби нічого не відбувається, не вирішує проблеми? А може, просто немає бажання нічого говорити, міняти – адже вибори на носі. Можливо, скоро це стане вже проблемою когось зовсім іншого … А волонтери? Може, дочекаються кращих законодавчих часів.

За допомогу і докладну інформацію дякую Оксані Бондар.

Статті в українській пресі: Коммерсант, УНІАН, Тиждень, Zaxid.

Facebook Comments

Z wykształcenia teatrolog-ukrainoznawca, tłumacz j. ukraińskiego, z zamiłowania podróżniczka lubiąca fotografować. Pisze doktorat poświęcony teatrowi ukraińskiemu i postaci Łesia Kurbasa. Współpracuje z Instytutem Grotowskiego we Wrocławiu, Centrum im. Ł. Kurbasa w Kijowie oraz portalem Pieniny24. Obecnie mieszka i pracuje jako wolontariusz EVS w Centrum Informacji Regionalnej “Kreativ” w Winnicy na Ukrainie. Blogerka (www.misja-winnica.blogspot.com oraz www.ukraina-nieznana.blogpot.com).

Load all