Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Evgeniy Voropay

Саміт ЄС: новий виклик євро економіки

Криза в ЄС все посилюється. Боргові забов’язання країн-членів союзу стають все глибшими. Позачерговий саміт ЄС, присвячений бюджету до 2020 року, має відповісти «хто винний і що робити».

Лідери країн ЄС не готові поступатися інтересами своїх держав, джерело: media.cmgdigital.com

Лідери країн ЄС не готові поступатися інтересами своїх держав, джерело: media.cmgdigital.com

Формат «бюджетних семирічок» запропонував у 1980-х роках голова Єврокоміссії Жак Делор. На думку урядовця, такий чином можна розраховувати на більш послідовну реалізацію будь-яких проектів. Хоча розподіл бюджетів проходить не так часто, країни-члени жорстко відстоюють своє право на більшу долю в ньому. У Європейському Союзі вже стигли Сформуватися країни-донори, які дають в бюджет більше коштів, ніж отримують, та країни-отримувачі, сума надходжень яких перевищує їх вклади. Цей факт залишається каменем розбрату між економічно зрілими та менш стабільними країнами. Зрозуміло, що держави, які платять до спільного кошика більше, ніж отримують з нього у вигляді проектів та дотацій, борються за лімітування розміру євробюджету.

На цьогорічному саміті, який розпочався, у четвер, 22 листопада,  члени ЄС мають вирішити, як розподілити спільний бюджет. За підрахунками Єврокомісії ця сума складає від 143 до 151 мільярда євро. Тож сперечатися є за що. Якщо помножити ці наджодження на чім років, отримаємо близько одного трильйона євро. Однак, як зауважує євродепутат Ютта Гауґ (СДПН), заступник голови комітету з бюджету, це відносно небагато. Лише Німеччина матиме в найближчі сім років витрати держбюджету на рівні 2,2 трильйона євро, каже Гауґ.

Згідно цьогорічного плану бюджету, близько 80 відсотків бюджетних видатків повертаються до країн-членів ЄС у вигляді дотацій та проектів підтримки. 20 відсотків буде використано на спільну зовнішню політику, утримання різноманітних органів, парламент та управлінські структури.

ЄС змінив спосіб фінансування державних та муніципальних проектів. Країни-члени відчують менше навантаження на власні бюджети. Єврокомісія вводить політику спів фінансування.

Між іншим, видатки на аграрний сектор продовжують рости. ЄС всерйоз стурбований розвитком цього напряму, тому фермери будуть отримувати дотації до їх основного доходу. Здається, євро парламентарі бачать не абиякі перспективи у сільському господарстві.

«Якщо Франція наполягає на збереженні таких витрат у бюджеті, то це пов’язано з тим, що 30-40 відсотків доходів більшості фермерських господарств залежать від цих прямих субвенцій. Однак це також означає, що, з іншого боку, під скорочення мають піти наукові дослідження та політика допомоги країнам, що розвиваються», – каже експерт Раймер Беґе.

Очікувано для ЄС, з ініціативою по скороченню бюджету виступив прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Його позиція досить логічна та обґрунтована – не можна збільшувати видатки на тлі загального скорочення бюджетів країн-участниць ЄС.

Девід Кемерон не погоджується з видатками ЄС, джерело: washingtonpost.com

Девід Кемерон не погоджується з видатками ЄС, джерело: washingtonpost.com

«Краще не досягнути жодного компромісу, аніж поганого компромісу», – оголосив Кемерон ще під час минулого саміту чотири тижні тому.

Британія, як і деякі інші країни, збирається вибити для себе ряд знижок та послаблень, оскільки не зможе отримати назад ті кошти, що вже надала ЄС.  У випадку з англійцями це може бути невелика кількість аграрної допомоги. Раймер Беґе та Ютта Гауґ, зокрема, виступають за те, щоб бюджет ЄС фінансувався не за рахунок внесків країн-членів, а з власних надходжень. Наприклад, можна було б запровадити європодаток або збільшити європейську частку в НДС. Втім, країни-члени такі пропозиції відкидають.

Ще одним болючим питання для цьогорічного саміту стане кількість видатків на утримання самої Єврокомісії. Згідно даним, 16 відсотків усіх євробюрократів у Брюсселі заробляють більше 100 тисяч євро на рік. Для європейців це видається суперечливим. Ігнорування цього питання може призвести до вотування нового бюджету зі сторони Франції та Іспанії, які вже починають відчувати кризу на власній економіці. Хоча компроміс ще мав би схвалити Європарламент. У разі, якщо новий кошторис не буде прийнято на цьогорічному саміті, то все буде просто відбуватися за останнім легальним бюджетом. Так прописує Лісабонська угода.

Криза в ЄС все посилюється. Боргові забов’язання країн-членів союзу стають все глибшими. Позачерговий саміт ЄС, присвячений бюджету до 2020 року, має відповісти «хто винний і що робити ти».

Формат «бюджетних семирічок» запропонував у 1980-х роках голова Єврокоміссії Жак Делор. На думку урядовця, такий чином можна розраховувати на більш послідовну реалізацію будь-яких проектів. Хоча розподіл бюджетів проходить не так часто, країни-члени жорстко відстоюють своє право на більшу долю в ньому. У Європейському Союзі вже стигли Сформуватися країни-донори, які дають в бюджет більше коштів, ніж отримують, та країни-отримувачі, сума надходжень яких перевищує їх вклади. Цей факт залишається каменем розбрату між економічно зрілими та менш стабільними країнами. Зрозуміло, що держави, які платять до спільного кошика більше, ніж отримують з нього у вигляді проектів та дотацій, борються за лімітування розміру євробюджету.

На цьогорічному саміті, який розпочався, у четвер, 22 листопада,  члени ЄС мають вирішити, як розподілити спільний бюджет. За підрахунками Єврокомісії ця сума складає від 143 до 151 мільярда євро. Тож сперечатися є за що. Якщо помножити ці наджодження на чім років, отримаємо близько одного трильйона євро. Однак, як зауважує євродепутат Ютта Гауґ (СДПН), заступник голови комітету з бюджету, це відносно небагато. Лише Німеччина матиме в найближчі сім років витрати держбюджету на рівні 2,2 трильйона євро, каже Гауґ.

Згідно цьогорічного плану бюджету, близько 80 відсотків бюджетних видатків повертаються до країн-членів ЄС у вигляді дотацій та проектів підтримки. 20 відсотків буде використано на спільну зовнішню політику, утримання різноманітних органів, парламент та управлінські структури.

ЄС змінив спосіб фінансування державних та муніципальних проектів. Країни-члени відчують менше навантаження на власні бюджети. Єврокомісія вводить політику спів фінансування.

Між іншим, видатки на аграрний сектор продовжують рости. ЄС всерйоз стурбований розвитком цього напряму, тому фермери будуть отримувати дотації до їх основного доходу. Здається, євро парламентарі бачать не абиякі перспективи у сільському господарстві.

«Якщо Франція наполягає на збереженні таких витрат у бюджеті, то це пов’язано з тим, що 30-40 відсотків доходів більшості фермерських господарств залежать від цих прямих субвенцій. Однак це також означає, що, з іншого боку, під скорочення мають піти наукові дослідження та політика допомоги країнам, що розвиваються», – каже експерт Раймер Беґе.

Очікувано для ЄС, з ініціативою по скороченню бюджету виступив прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Його позиція досить логічна та обґрунтована – не можна збільшувати видатки на тлі загального скорочення бюджетів країн-участниць ЄС.

«Краще не досягнути жодного компромісу, аніж поганого компромісу», – оголосив Кемерон ще під час минулого саміту чотири тижні тому.

Британія, як і деякі інші країни, збирається вибити для себе ряд знижок та послаблень, оскільки не зможе отримати назад ті кошти, що вже надала ЄС.  У випадку з англійцями це може бути невелика кількість аграрної допомоги. Раймер Беґе та Ютта Гауґ, зокрема, виступають за те, щоб бюджет ЄС фінансувався не за рахунок внесків країн-членів, а з власних надходжень. Наприклад, можна було б запровадити європодаток або збільшити європейську частку в НДС. Втім, країни-члени такі пропозиції відкидають.

Ще одним болючим питання для цьогорічного саміту стане кількість видатків на утримання самої Єврокомісії. Згідно даним, 16 відсотків усіх євробюрократів у Брюсселі заробляють більше 100 тисяч євро на рік. Для європейців це видається суперечливим. Ігнорування цього питання може призвести до вотування нового бюджету зі сторони Франції та Іспанії, які вже починають відчувати кризу на власній економіці. Хоча компроміс ще мав би схвалити Європарламент. У разі, якщо новий кошторис не буде прийнято на цьогорічному саміті, то все буде просто відбуватися за останнім легальним бюджетом. Так прописує Лісабонська угода.

Facebook Comments

Журналіст, медіа-менеджер.Спеціалізується на громадських проектах в мережі Інтернет. До сфери його інтересів належать соціальний маркетинг, інтернетова журналістика, громадянські ініціативи в мережі.

Load all