Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Arzu Geybulla

Протести та заворушення в Азербайджані

У минулому місяці громадяни Азербайджану вийшли на вулиці в містечку Ісмаїлли, розташованому в північній частині країни. Протести охопили також столицю. У відповідь влада застосувала арешти, зокрема, ключових представників опозиції.

Bus leaving Ismayilli, author: pkabz, source: Flickr / Osservatorio Balcani e Caucaso

Bus leaving Ismayilli, autor: pkabz, żródło: Flickr / Osservatorio Balcani e Caucaso

Я пишу цю статтю у Варшаві, де беру участь (у певному сенсі замість іншого) в Personal Democracy Forum 2013. Адже головний гість з Азербайджану – Емін Міллі – 26 січня ц.р. був затриманий в Баку і 15 днів перебуватиме під арештом. Через кілька годин я разом з багатьма небайдужими виражатиму свій протест під посольством Азербайджану в Польщі. Коли ви читатимете цей допис, наш протест буде вже позаду. Однак у момент його публікації [7 січня – прим. ред.] Емін Міллі та інші особи з подібними вироками й надалі перебувають під арештом. Цей новий рік може стати для Азербайджану викликом – хвиля протестів поширюється країною: від Баку на північ, а раніше чи пізніше вона, можливо, охопить й решту держави.

Проблеми з серцем у здорового призовника

Азербайджанська влада любить похизуватися перед народом, розповідаючи про розмір видатків на оборонний сектор, високотехнологічне обладнання та військову міць, яка зростає з дня на день. У своїй останній промові президент Ільхам Алієв повідомив про чергове збільшення бюджету на армію: нинішні 7 мільярдів доларів поповняться ще 3,7. Однак глава держави не згадав про те, чи мають військові відповідні знання та навички, необхідні для обслуговування складної техніки, а також як вони турбуються про склад армії. За даними дослідницького центру «Доктрина», що займається військово-оборонним сектором Азербайджану, упродовж тільки 2012 року 67 азербайджанських солдатів втратили життя з нез’ясованих причин,  що аж ніяк не було пов’язано з воєнними акціями. Джейхун Губадов – один з них. Його тіло було відправлене до дому, а в долученому медичному висновку в графі про причину смерті значилися проблеми з серцем. Та в документі нічого не було сказано про видимі на тілі побої. Зрозуміло, що серце було тут ні до чого. Якби справа про підозрілу смерть солдата не отримала розголосу, то не було б заарештовано двох його колег по підрозділу, генерал не отримав би офіційної догани, полковника не понизили б до звання майора, а заступник командира не втратив би своєї посади.

12 січня у відповідь на смерть Губадова в Баку був організований мирний протест. Його учасники підняли питання про ріст солдатських смертей внаслідок позастатутних стосунків у військових підрозділах. Близько 4 тисяч осіб, які зібралися через Facebook (а свою солідарність з ними через сайт висловило 15 тисяч), прийшли на площу Фонтанів разом з родинами померлих солдатів. Поліція не врахувала серйозності ситуації й брутально розігнала людей. Близько 120 осіб було затримано. Декого з них побили. Через два дні 22 протестувальника були покарані штрафами в розмірі від 300 до 600 манатів (280-560 євро). Закон, що підвищує штрафи, які накладаються на учасників несанкціонованих зібрань, почав діяти в Азербайджані з 1 січня. Парламент затвердив його ніби то в рамках своїх новорічних постанов. У відповідь було організовано масштабну Інтернет-акцію по збору грошей на погашення штрафів – із закликом внести по 5 центів. На сьогоднішній день зібрано вже 11 516.83 манатів (близько 10 000 євро).

Протести власників крамниць

19 січня, через кілька днів після цього, крамарі одного з найбільших бакинських торгових центрів «Біна» провели акцію протесту проти підвищення орендної оплати, в ході якої відбулися сутички з підрозділами поліції. Як повідомило Радіо «Свобода», власник торгового центру має зв’язки в середовищі найвищих державних посадовців. Багатьох крамарів було заарештовано. Поліція застосувала сльозогінний газ, аби запобігти демонстрації перед урядовими установами.

Міністр, його син та заворушення в місті Ісмаїлли

Усе почалося з автомобільної аварії та сварки, а закінчилося громадськими заворушеннями в масштабах міста. Однак за всім цим стоїть дещо більше. Винуватцем інциденту був молодий водій великого спортивного автомобіля, що зіткнувся з місцевим таксі. Як виявилося пізніше, за кермом сидів Вугар Алекперов, син міністра праці та соціального захисту. В Азербайджані діти впливових осіб відомі своєю нестандартною поведінкою. Взяти хоча б один з випадків, що стався в 2012 році, коли сп’янілий син міністра транспорту вимагав від власника ресторану в Габалі приготувати на грилі ведмедя, що був місцевим улюбленцем. Просто задля розваги. Це обійшлося йому в мільйон манатів.

Повертаючись до Алекперова: після аварії він дозволив собі ще й образливі висловлювання на адресу місцевих жительок, що викликало вибух обурення та насилля. Було спалено готель, який ніби то належав сину міністра, а також кілька урядових автомобілів. Виявилося, що губернатор містечка – Нізамі Алекперов – це брат міністра. Люди, які брали участь у заворушеннях, пообіцяли спалити ще й його резиденцію, якщо їм вистачить на це пального. Вони протестували водночас проти безробіття та загального зубожіння, звинувачуючи в цьому місцеву владу. Хадіджа Ісмаїлова [діячка за права людини в Азербайджані – прим. ред.] написала, що, хоча офіційно не підтверджено, ніби готель належить Алекперову, однак докази цього є.

Наступного дня, 24 січня, об’єднані сили місцевої та центральної поліції застосували в Ісмаїлли водомети, гумові кулі та сльозогінний газ. Член правлячої партії Мубаріз Гурбанли, недооцінюючи значення протестів, змалював їх як виступ кількох емоційно збуджених молодиків, яких треба, не кваплячись, покарати. В усякому разі, на його думку, боятися нічого. Минулорічні події в Губі закінчилися відставкою місцевого губернатора. На відміну від нього, Нізамі Алекперов міцно тримається за своє крісло, представляючи останні події як сварку двох людей через аварію на дорозі. Губернатор відмовляється звільнити своє місце, а громадяни перебувають під пильним контролем поліцейських підрозділів, які залишатимуться тут до березня. Цікаво, що під час протестів від власників інтернет-кафе вимагали, щоб вони не відкривали своїх закладів до моменту закінчення заворушень.

Солідарні з Ісмаїлли

У цей час у різних місцях у Баку зібралися сотні людей, протестуючи проти застосування зброї по відношенню до цивільного населення. В результаті було затримано більше 100 осіб, в тому числі відомого захисника прав людини Інтігама Алієва, активіста Еміна Міллі, журналістку Хадіджу Ісмаїл та багатьох інших. Зорганізувалися демонстранти через Facebook. Вони вимагали від поліції, щоб вона припинила ставитись до громадян так, як описано вище. Однак охоронці правопорядку не прислухалися до цього звернення. На відеозаписах події видно, як поводилися з Еміном та Хадіджою під час арешту. Демонстрантів брутально розігнали, журналістів затримали, на активістів та молодих учасників наклали штрафи.

Молода учасниця, яку силою загнали в автобус, що перевозив протестувальників, пізніше написала:

«Вони прискали перцевим газом на кожного, хто виражав свій протест в автобусі, в тому числі й на хлопця, який сидів поруч зі мною, прямо в обличчя. Газ потрапив також до моїх легенів. Ще до того, як ми дісталися до дільниці № 37, мені стало погано. Спочатку мене відвели в камеру, а потім в кімнату, де мені стало так зле, що я впала на підлогу. Офіцер, який намагався привести мене до тями, приснув на мене одеколоном – я відчула, що мій мозок палає. Приїхала швидка, мені поміряли тиск – він був високим – і зробили укол. У мене й досі болить голова, а печія в легенях ще не пройшла».

Дещо пізніше, увечері, Хадіджа Ісмаїл також поділилася досвідом свого затримання. Того дня вона була на площі не як журналістка, а як приватна особа. Офіцери, котрі її заарештовували, навіть не представилися: – Затягли мене до машини, не дозволяючи сісти самостійно, просто увіпхнули в автомобіль. Її привозили на дві різні дільниці. Наказали писати «пояснювальну» записку. Вона відмовилася підписувати офіційний протокол без зустрічі з своїм юристом. Заступник директора суду Сабаїлського району тиснув на неї, вимагаючи відповідей на запитання, хоча вона мала повне право відмовитись. Справа завершилася процесом.  – Я ввійшла до зали, де на адвокатському місці сиділо двоє чоловіків. Я запитала, хто вони такі, на що суддя відповів, що це мої захисники. Я сказала, що не знаю цих людей і хочу, щоб запросили моїх власних юристів. Суддя відхилив вимогу Хадіджі і продовжив процес. На неї було накладено штраф у розмірі 400 манатів (приблизно 375 євро) за порушення закону про зібрання. Частина людей заплатила, а Хадіджа відмовилася, вважаючи цей процес нічим іншим, як театральним видовищем, організованим владою.

31 січня мешканці двох міст – Імішлі та Закатала – зорганізували протест, зокрема, проти заборгованостей по виплаті зарплат. 4 лютого Тофік Ягублу з опозиційної партії Мусават та Ільгар Мамедов, також з опозиційної руху REAL, були заарештовані. Мамедова допитували упродовж  багатьох годин до самого ранку, а потім відправили в суд. Його захисник відмовився виступати аж до моменту офіційного винесення вироку. Обидва заарештовані обвинувачуються в організації протестів в місті Ісмаїлли 23 січня, тобто в закликах жителів до цілеспрямованого порушення громадського порядку та застосування насилля по відношенню до урядовців. Якщо вони будуть визнані винними, то їм загрожуватиме покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років. Крім того, в очікуванні процесу на 2 місяці затримано громадян Ісмаїлли Абдулаєва Мірказіма та Ісмаїлли Ельшена. 9 лютого рух, очолюваний Ільгаром Мамедовим, має намір висунути свого лідера кандидатом в президенти під час найближчих виборів на посаду глави держави. Але нині і він, і Тофік Ягублу перебувають в тюрмі, також в рамках двохмісячного арешту перед процесом.

Зручні крісла в Страсбурзі

Саме під час подій в місті Ісмаїлли Парламентська асамблея Ради Європи в Страсбурзі розглядала два питання стосовно Азербайджану. Заява відносно прав людини пройшла 196 голосами проти 13, а от звіт про політв’язнів, на який покладалися такі великі надії, провалився, отримавши 125 голосів «проти». Цей документ прагнув привернути увагу до більш ніж 80 випадків арештів та ув’язнень, в тому числі таких особистостей, як Аваз Зейналли, Гілал Мамедов та Вугар Гонагов.

23 січня було не найкращим днем для демократії та справедливості. Воно, скоріш за все, стало святом гурманів – любителів азербайджанської ікри, а водночас поразкою захисників прав людини та свободи слова. Офіційні представники Азербайджану скористалися нагодою, аби применшити заслуги Штрассера, автора звіту. Алі Гасанов, керівник громадсько-політичного відділу Адміністрації президента Азербайджану, у своєму коментарі порадив Штрассеру піти з політики. Водночас він звинуватив такі організації, як jak Amnesty International, Article 19 та Human Rights Watch у поширенні анти-азербайджанської пропаганди. Рауф Алієв, інший член азербайджанського парламенту, назвав провал звіту досягненням та ознакою покращення іміджу Азербайджану на міжнародній арені. Усе це було б неможливим, якби не апологети режиму – європейські політики: Крістіан Вігенін (Болгарія), Кристина Оюланд (Естонія), Інес Вайдере (Латвія) та Вітаутас Ландсбергіс (Литва). Їхня роль, а також незаперечний «внесок» у цю справу кількох інших осіб відображені в доповіді берлінського аналітичного центру  European Stability Initiative “Caviar Diplomacy: How Azerbaijan Silenced the Council of Europe (Part 1)”.

Явні порушення прав людини в Азербайджані мали місце як упродовж останніх років, так і протягом кількох останніх тижнів. Хто ж  визначає ліміти, якщо такі існують, для так званої «ікряної демократії»? Що буде далі з країною, в якій так глибоко укорінилися корупція та хабарництво, яка йде зовсім недемократичним шляхом на тлі зростаючого суспільного незадоволення? Й усе це в переддень президентських виборів, запланованих на жовтень 2013. Що ж, можливо, нічого цікавого й не відбудеться. Але, з іншого боку, усі ми недавно були свідками «арабської весни»… Хто сказав, що подібний розвиток подій неможливий на Кавказі?

Переклад з польської: Людмила Слєсарєва

Оригінальний текст англійською мовою опублікований на сайті Osservatorio Balcani e Caucaso

Емін Міллі та інші діячі були випущені з арешту 10 лютого.

За кулісами ікряної дипломатії

O proteście pod Ambasadą Azerbejdżanu w Warszawie

Galeria zdjęć z protestu w Warszawie

 

Фото на головній сторінці: Pkabz

Facebook Comments
Load all