Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Olga Konsevych

Візит Коморовського на Волинь: заклик до примирення і провокація

Президент Польщі Броніслав Коморовський вшанував пам’ять загиблих і спокійно відреагував на провокації під час перебування в Україні.

Коморовський у костелі святих Петра й Павла. Джерело: prezydent.pl

Коморовський у костелі святих Петра й Павла. Джерело: prezydent.pl

Недоречна провокація

Одразу після заяви про запланований візит до України, президент Польщі зіткнувся з неприязністю представників ВО «Свобода» та дивним виправданням президента України, який не зміг приїхати до Луцька. Це не завадило Броніславу Коморовському приїхати на Волинь.

В Луцьку відразу після богослужіння в костелі святих Петра й Павла, де відбулася спільна молитва і вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії, сталася неприємність. Коли президент Республіки Польща Броніслав Коморовський безпосередньо підійшов поспілкуватися із вірянами, котрі чекали на площі, юнак із натовпу поплескав його по плечу рукою, в якій було  яйце. Коморовський відреагував на те, що трапилося спокійно (дивіться відео TVN24) і навіть відмовився коментувати провокацію. «Нічого коментувати», – сказав польський президент журналістам.

Зараз в українських ЗМІ активно обговорюють особу провокатора. Одні говорять, що у нього був рюкзак з емблемою ВО «Свободи», інші згадують, що політсила у останній момент вирішила не проводити жодних акцій під час візиту Коморовського. Тим часом, міліція з’ясувала, що хуліган – 21-річний житель міста Запоріжжя. Однозначно, за ситуації, коли люди вийшли з молитви і зібралися вшанувати пам’ять загиблих, влаштовувати подібні провокації – недоречно.

Виступ Коморовського

Президент Польщі молився у костелі святих Петра і Павла не з Віктором Януковичем, а з віце-прем’єром України Костянтином Грищенко. У виступі Броніслава Коморовського можна виділити кілька основних тез. Перша стосується націоналізму та шовінізму.

«Крайній націоналізм і шовінізм не служать народам! Вони отруюють їх розум і серця. Варто пам’ятати, що націоналізм знищив також українсько-польські відносини у найскладніший період  XX століття, саме тоді, коли наші народи більш за все потребували взаємної підтримки», – сказав президент Польщі у Луцьку.

Також він нагадав, що конфліктами між Україною та Польщею завжди користувався «хтось третій». «Варто пам’ятати, що польсько-українськими конфліктами завжди користувався хтось третій, хтось, хто також завжди посягав на нашу незалежність і на нашу свободу», – заявив президент Польщі.

Коморовський молиться у Кисилині. Джерело: prezydent.pl

Коморовський молиться у Кисилині. Джерело: prezydent.pl

На його думку, українців і поляків не має розділяти минуле. «Ми разом сумуємо за жертвами злочинів, які були скоєні на волинській землі 11-12 липня 1943 року і разом звертаємося до Бога за всі злочини і образи простими словами: «Прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав Коморовський.

Після відвідання костелу президент Польщі поїхав до села Кисилин. Там у 1943 році підрозділи Української повстанської армії за підтримки місцевих українських селян оточили поляків, які зібралися на богослужіння в місцевій римо-католицькій церкві. Поляків розстріляли з кулемета, а поранених добивали, зокрема, сокирами й ножами. За польськими припущеннями, у Кисилині загинуло від 60 до 90 людей.

Думки українців

Продивляючись блоги українців, які вирішили висловити свою думку з приводу Волинської трагедії, можна побачити різні думки. Наприклад, Тарас Возняк — головний редактор Незалежного культурологічного журналу «Ї», у своєму блозі згадав про 60-ту річницю і екс-президента України Леоніда Кучму, який у 2003 році разом з Александром Квасьнєвським знайшли потрібні слова і закликали до порозуміння. Також пан Возняк висловив думку, що шукати кривдників – це звичка жертви. «Разом з тим на наше сприйняття подібних трагедій впливає і те, що український і польський народи довший час були народами бездержавними, тобто жертвами. За звичкою вони і досі звикли вважати себе жертвами. Ми постійно шукаємо десь своїх кривдників, пробуємо виставити якісь рахунки», – пише він.

Зовсім інший погляд на події на Волині 1943 року можна знайти у блозі поета і перекладача Олександра Гунько. «Пружина великих і малих утисків українців поляками на Західній Україні стискувалася протягом двох десятиліть. Рано чи пізно вона мала розтиснутися. І це сталося 1943 року, коли два народи зійшлися у масових різанинах. Звісно, прикро, що внаслідок цього постраждали десятки тисяч мирних жителів. Але історія — штука жорстока. У ній часто карають невинних у злочинах та нагороджують непричетних до звитяг», – написав він у своєму блозі, який назвав «Поляки теж винні у Волинській трагедії».

На мою думку, зараз важливо, щоб Волинська трагедія не стала зброєю у руках не дуже розумних політиків.   Є не тільки минуле, але й майбутнє. У наших силах зараз будувати добросусідські відносини і потім згадувати тільки хороше.

Facebook Comments
Olga Konsevych
Українська версія Eastbook.eu

Olga Konsevych is currently studying for her PhD at the Taras Shevchenko National University of Kyiv. She has 6 years of journalism experience and specializes in writing articles related to the democratic changes in Ukraine and Post-Soviet states. Also, Olga works with NGOs in Poland, Moldova and Russia as a journalist and media expert on EU-Ukraine relations and the political situation in Ukraine.

Load all