Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Olga Konsevych

Огляд преси: українець-терорист і скандальний цвинтар

Цього тижня світові ЗМІ писали про українців, як про терористів і хакерів, а польські журналісти розповіли про нову ініціативу українських націоналістів.

Газети. Джерело: flickr.com, користувач Binuri Ranasinghe

Газети. Джерело: flickr.com, користувач Binuri Ranasinghe

Аспірант-убивця

Звинувачення у вбивстві та плануванні терактів зробило аспіранта з Дніпропетровська Павла Лапшина відомим на весь світ. Про українця найактивніше писала британська преса.

Аспірант Павло Лапшин (посередині). Джерело: techmash.ucoz.ru

Аспірант Павло Лапшин (посередині). Джерело: techmash.ucoz.ru

У Daily Mail, наприклад, було кілька статей про українського аспіранта –  зупинимося на одній з них. Журналіст газети побував на судовому засіданні у Вестмінстерському магістратному суді. Павла Лапшина заарештували у зв’язку з убивством 82-річного Мохаммеда Саліма, але потім висунули нові обвинувачення.

«Лапшин, одягнений у чорну кофту, з коротко стриженим волоссям, на сьогоднішньому 10-хвилинному засіданні говорив тільки, щоб підтвердити своє ім’я і дату народження і попросити поговорити зі своїм адвокатом», – пише газета про перше слухання, що відбулося у вівторок, 23 липня.

На суді Лапшину висунули додаткові обвинувачення у причетності до підготовки вибухів біля мечетей у Тіптоні, Волсоллі та Вулверхемптоні.

Подібний опис судового засідання робить і кореспондент ВВС: «Говорила здебільшого сторона звинувачення. Зокрема, вона вважає, що підготовку до терористичних актів Лапшин почав одразу в день приїзду в країну, 24 квітня. Про самого Лапшина відомо небагато, а ту інформацію, яку вдалося отримати про його політичні погляди з соціальних мережах, британським ЗМІ не можна публікувати за законом, щоби виключити тиск на суд».

Відомо, що Павло Лапшин переміг на конкурсі студентських робіт і в квітні потрапив на стажування в компанію Delcam в Бірмінгемі. Стажування українця в рамках проекту Євросоюзу почалася 24 квітня 2013. До речі, разом з Лапшином спочатку заарештували і іншого українця – харківчанина, який теж приїхав на стажування. Згодом його відпустили і зараз він співпрацює зі слідством.

Супер-хакери

Американська газета New York Daily News написала статтю про хакерів, що зламали внутрішню мережу NASDAQ (Автоматизовані котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів) та мережу 7-Eleven  – оператора найбільшої мережі невеликих магазинів, що існують у 18 країнах світу.

Кредитна картка. Джерело: commons.wikimedia.org

Кредитна картка. Джерело: commons.wikimedia.org

Серед хакерів, що змогли заволодіти даними близько 160 млн кредитних карт і нанести збитки в розмірі близько $ 300 млн, був українець Михайло Ритіков. «Кібер-атаки відбулися в період між 2005 і 2012 роками, і багато з них були проведені в 2008 і 2009, коли фінансові ринки різко впали…Шість обвинувачених хакерів працювали разом для крадіжки даних з кредитних і дебетових карт, викрадаючи імена користувачів і паролі…», – йдеться у статті.

Серед жертв заокеанських шахраїв влади називають такі американські та європейські корпорації, як Carrefour, JCP, Hannaford, Heartland, Wet Seal, Commidea, Dexia, JetBlue, DowJones, Euronet, Visa Jordan, Global Payment, Visa, Diners Singapore і Ingenicard. Прокурор Нью-Джерсі назвав справу «найбільшим розслідуванням комп’ютерного злому і проникнення в закриті дані в історії США».

До речі, зараз МЗС України перевіряє інформацію про причетність громадянина України до хакерської групи, яка здійснювала зломи банківських карт за допомогою комп’ютерних програм в США.

Меморіал розбрату

На порталі Gazeta.pl цього тижня можна було прочитати і про Волинську трагедію, і про реконструкцію бою СС «Галичина» на Львівщині. Пропоную розглянути іншу статтю, що такою пов’язана з історичним минулим поляків і українців.

Личаківський цвинтар. Джерело: wikipedia.org

Личаківський цвинтар. Джерело: wikipedia.org

На сайті 25 липня був опублікований матеріал про львівські громадські об’єднання, які звернулися до депутатів з проханням демонтувати меч-щербецьна «Цвинтарі орлят» (меч-щербець – це реліквія польських королів, його використовували під час їх коронації, а також це єдина зі збережених старожитніх регалій династії П`ястів). У зверненні було сказано, що наявність «польської окупаційної військової символіки на території меморіального комплексу ЛКП «Личаківський цвинтар», є неприпустимим та образливий явищем для сучасної української держави».

«Свобода», яка має також представництво в парламенті України, не приховує, що її останні ініціативи, пов’язані з Польщею, є результатом дискусії про Волинський злочин з 1943 р., а також ухвал Сейму і Сенату, які визнали, що злочин був «етнічною чисткою з ознаками геноциду»…», – йдеться у матеріалі на сайті.

Дійсно, ініціатива пов’язана з націоналістами. Не дарма під зверненням підписались голова ЛКБ ОУН-УПА, голова Товариства «Надсяння», голова Львівського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів та ще низка організацій.

У статті також можна знайти коментар депутата «Свободи» Ірини Фаріон, яка побачила у загостренні відносин між Україною і Польщею російський слід. На її думку, Москва не хоче, щоб Україна підписала Угоду про асоціацію. У статті журналіст посилається на коментар Фаріон PAP. Схоже Фаріон працює на дві окремі аудиторії – закордонну і українську, бо кілька днів тому під час виступу у Херсоні вона сказала, що не в захваті від перспективи вступу України до ЄС. Крім того, вона припускає, що країни ЄС об’єдналися лише заради інтересів великого капіталу. І додала: «Чи не об’єдналися вони (країни ЄС), власне, для того, щоб рятувати великий капітал, щоб ці потоки великого капіталу транзитно, безболісно шурували їхніми теренами?» – сказала Фаріон.

Facebook Comments
Olga Konsevych
Українська версія Eastbook.eu

Olga Konsevych is currently studying for her PhD at the Taras Shevchenko National University of Kyiv. She has 6 years of journalism experience and specializes in writing articles related to the democratic changes in Ukraine and Post-Soviet states. Also, Olga works with NGOs in Poland, Moldova and Russia as a journalist and media expert on EU-Ukraine relations and the political situation in Ukraine.

Load all