Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Łukasz Grajewski

Вдалий зв’язок. Інтерв’ю з Магдою Питлаковською, головою ініціативи «Вільна Білорусь»

Про Білорусь у Польщі зазвичай згадують раз на п’ять років, коли наближаються чергові президентські вибори, які виграє Олександр Лукашенко. В той же час у Польщі є люди, які присвячують Білорусі неабияку частину свого щоденного життя. Магда Питлаковська – безперечно, одна з них. Журналістка телебачення «Белсат», віднедавна також виконує обов’язки голови товариства «Вільна Білорусь». Про роботу в Білорусі та плани організації з нею розмовляє Лукаш Граєвський.

Magda Pytlakowska, prezeska Inicjatywy Wolna Białoruś

Магда Питлаковська, голова ініціативи «Вільна Білорусь», автор фото: Аня Датан

Лукаш Граєвський: Схоже на те, що ти отримала від білоруської влади заборону на в’їзд.

Магда Питлаковська: Я не поширювала інформацію про це…

Про це можна прочитати на сторінці «Белсату».

На жаль.

Що ж треба зробити, щоб до тебе виявляли таке зацікавлення?

У невідповідний момент подати заяву на візу. Як ти й сам знаєш, чимало людей щось роблять для Білорусі, щось, що не подобається владі. Однак вони отримують візи. Часом отримують, часом – ні. Це лотерея.

Тобто білоруськими службами керує випадковість, а не добре організована система?

Важко сказати. Мене часто дивує, що певна особа отримує візу без проблем, а той, хто хоче поїхати виключно з туристичною метою, її не отримує. Мені важко діагностувати наміри системи. У мене є передчуття, що ця їхня система діє значно гірше, ніж нам здається.

Тут і тепер: громадянська оповідь

Ти знімала в Білорусі фільми про активістів та діячів неурядових організацій. Тобто виконувала дуже потрібну для Білорусі роботу.

На жаль, я змушена зробити висновок, що відзнятий мною цикл фільмів «Апантаныя» (в перекладі з білоруської «Одержимі») став причиною неотримання чергової візи. В ході створення фільмів я стояла перед дилемою. Мені порадили не працювати під своїм прізвищем. Я подумала, що це буде дуже непорядно по відношенню до людей, які виступають в цих фільмах. Бо що? Я туди їду і вмовляю їх, щоб вони показували свої обличчя і розповідали про діяльність, яка не завжди є безпечною в Білорусі. Я вимагаю від них сміливості, а сама боюся підписатися? Це було б лицемірством! Я не послухалась, і в  результаті не можу поїхати на другий етап зйомок.

І яким же чином ти завершила проект?

Мені допоміг Василь (Лепеш, журналіст Белсату – прим. ред.), бо ми робимо це разом. Василь поїхав на зйомки сам, а пізніше ми зав’язали контакти з різними журналістами і фрілансерами. Таким чином колектив цієї програми збільшився. З цієї точки зору, заборона в’їзду для мене обернулася чимось позитивним.

Magda Pytlakowska, prezeska Inicjatywy Wolna Białoruś, autor zdjęcia: Anja Datan

Магда Питлаковська, голова ініціативи «Вільна Білорусь», автор фото: Аня Датан

В своїх фільмах ви висвітлюєте громадські ініціативи. Чи дуже зацікавлене білоруське суспільство в діяльності такого роду?

Гадаю, більше, ніж нам здається. Але необхідно відзначити, що громадські діячі не відносять себе до третього сектора, а ті, хто займається цією діяльністю, не ототожнюють себе з такими ідеями, як громадянське суспільство.

Не ототожнюють себе чи просто не чули про такі терміни?

Вони просто роблять те, що вважають за потрібне, не підбираючи дефініцій.

Я дивився програму про орнітолога і про людей, які організують театральні вистави для дітей. Чи така нейтральна в політичному плані діяльність може потрапити в поле зору влади?

Це залежить від діяльності. «Птушкі Бацькаўшчыны» (в перекладі з білоруської «Птахи батьківщини» – прим. ред.) – це зареєстрована організація, яка співпрацює навіть з міністерствами. Вона працює легально і без яких би то не було проблем. Це дуже велика організація, я б сказала, «нормальна» в нашому розумінні. З офісом, з усіма прикметами офіційної інституції. З іншого боку, є ініціативи, що функціонують підпільно. Дівчата, які допомагають політичним в’язням, незареєстровані, і це не зміниться. Є також випадки неформальних груп. Наприклад, група «BssrOnline» нагромаджує на своєму сайті документи про Білорусь періоду СРСР. Ця ініціатива просто не вимагає будь-якої реєстрації.

Як розповісти про місце, в яке не можеш потрапити

Як ти збираєшся працювати на «Белсаті», якщо не маєш можливості поїхати до Білорусі?

Так, як більшість поляків на «Белсаті», які є туди нев’їздними. Це проблема більшості з нас, на чолі з нашим директором Агнешкою Ромашевською-Гузи. Такий стан речей поки-що треба приймати як норму. А якщо говорити про документальні фільми, то моя ситуація призвела до того, що програма почала виходити в новій якості. Врешті-решт, для нас є важливим не просто розповідати про активістів, але й заохочувати  інших бути активними. Ми б хотіли, щоб люди надсилали нам свої відеосюжети. Так і сталося. В другому циклі буде фільм дівчини, яка самостійно зняла репортаж.

Якщо я правильно розумію, то це пов’язано з твоєю семінарською діяльністю в рамках ініціативи «Вільна Білорусь».

Так, ми проводимо заняття, де розповідаємо про види громадської роботи. Ці заняття адресуються білорусам.

Це виправдовує себе?

Ми робимо лише перші кроки. Мені здається, що так, тому що в епоху соціальних мереж не можна інакше. Треба це полюбити. Нашим прагненням є діяльність в сфері громадянської журналістики в Білорусі. Проблема пов’язана з тим, що білоруські користувачі Інтернету є споживачами, а не творцями контенту. Вони лайкають, але самі нічого не створюють.

Переважна більшість користувачів Інтернету з усього світу обмежується лише кліканням…

Ми адресуємо наші заняття людям, які в певному сенсі вже є активними, але для свого розвитку потребують наших знань і досвіду.

Magda Pytlakowska, prezeska Inicjatywy Wolna Białoruś, autor zdjęcia: Anja Datan

Магда Питлаковська, голова ініціативи «Вільна Білорусь», автор фото: Аня Датан

Про ініціативу

Перейдемо до нового етапу. Ти стала головою товариства «Ініціатива «Вільна Білорусь». Ця організація має довгу традицію. Чи була ти серед її засновників?

Я не засновувала ІВБ, але приєдналася до неї в 2006 році як студентка білоруської філології, тобто ще на початку діяльності товариства.

Чим ви керувалися?

Це була група людей, які перед тим брали участь в українській помаранчевій революції. Вони вважали, що, оскільки їм вдалося підтримати українців, то тепер настав час білорусів. Головний акцент клався на інформування суспільства не тільки в Польщі, але й в усій Європі про те, що відбувається в Білорусі. Треба сказати, що тоді ЗМІ не занадто багато уваги присвячували Білорусі. Це був початок. Робота в Білорусі і з білорусами стала результатом еволюції, що відбувалася в організації.

Нині зацікавлення Білоруссю  відчутно зменшилося. Люди звикли до того, що в Білорусі є так, як є. Як на це може відреагувати Ініціатива?

Ми хотіли б діяти в двох напрямках. Звичайно, найбільшою ініціативою є концерт («Солідарні з Білоруссю», який щороку організують у Варшаві – прим. ред..), але ми хочемо проводити таких акцій більше. А другий напрямок – це робота з білорусами і в Білорусі.

Чи бачиш ти шанси на залучення значної кількості білоруських студентів?

Так, навколо концерту «Солідарні з Білоруссю», збирається багато волонтерів. Але треба зазначити, що Ініціатива – це не єдина організація, яка працює в Польщі на користь Білорусі. Останнім часом їх з’явилося чимало.

І як ти оцінюєш їхню ефективність?

Я, безперечно, радію, що вони з’являються. Білоруси емігрують з різних причин і важливо те, що вони знаходять в собі волю діяти. Це організації різного профілю. Білоруський дім займається білоруською діаспорою у Варшаві. Вони роблять це добре, і я не думаю, що ми могли б зробити це краще. Юлія Слуцька та її Інформаційне бюро зосереджені виключно на журналістах. «Білоруська національна пам’ять» також діє у визначеному середовищі. Ініціатива має своє дільницю. Чудово, що нас багато, і було б добре, якби ми могли об’єднувати свої сили навколо певних проблем.

Про незмінність і одержимість

А ти не стомилася від того, що в Білорусі немає ніяких змін?

Я не відчуваю фрустрації. Якщо ми робимо про активних людей 21-й репортаж з циклу «Одержимі», то я розумію, що суспільство в значній мірі є таким, як ці люди. Це серйозний сигнал, що зміни десь там вже причаїлися.

Наприкінці повертаємось до початку. Що вплинуло на твоє зацікавлення Білоруссю?

Це було так давно… Я пам’ятаю, як я читала повісті Василя Бикова. Я думала тоді про нього, як про радянського письменника, не усвідомлювала його білоруськості. Це було ще в ліцеї. Потім мені хотілося знайти дуже оригінальний факультет для навчання в університеті. Я розпочала навчатися на двох факультетах. Одним з них була білоруська філологія. А по-справжньому все почалося з першої поїздки в Білорусь на початку студій.

Ти назавжди пов’яжеш своє життя з Білоруссю?

Я сподіваюся. З моєї точки зору, це дуже вдалий зв’язок.

Магда Питлаковська є журналісткою на телебаченні «Белсат» та головою ініціативи «Вільна Білорусь».

Переклад з польської: Людмила Слєсарєва

Подивіться фільм з циклу «Одержимі»:

Facebook Comments
Łukasz Grajewski
Łukasz Grajewski
Редактор польськомовної версії Eastbook.eu

Socjolog, absolwent Studium Europy Wschodniej UW. Pracował w administracji publicznej, aktywny w trzecim sektorze (Fundacja Wspólna Europa, Polska Fundacja im. Roberta Schumana, Inicjatywa Wolna Białoruś). Autor licznych publikacji o Europie Wschodniej w polskich mediach.

Contact: l.grajewski@eastbook.eu

Load all