Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Adrienne Warren

Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес: усунення розмежувань та перегляд перспектив

Завдяки Естонії, змінюється сприймання Балтійського регіону та його майбутнього. Про технологічний прорив Естонії, її Інтернет-свободу та електронну демократію написано вже чимало. Але в резерві Естонії значно більше досягнень, ніж може здаватися на перший погляд і, можливо, в не менш важливих сферах. Президент країни Тоомас Хендрік Ільвес розповів Eastbook.eu про те, як Естонії вдалося позбутися радянської спадщини і наскільки важливим у цьому плані є прийняття нової мови та нового бачення, співзвучного з сучасністю, а не з минулим. І ще про те, що інші країни, які прагнуть увійти в ЄС, наприклад, країни Східного партнерства, можуть дещо перейняти здосвіду Етонії – молодої держави, що має свою особливу місію…

President of Estonia Toomas Hendrik Ilves, author: European University Institute, source: Flickr

Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, автор: European University Institute, джерело: Flickr

Адріенн Уоррен, Eastbook.eu: В недавньому інтерв’ю (“How Did Estonia Become a Leader in Technology”) Ви говорили про необхідність позбуватися «успадкованого мислення». Схоже, що таке зрушення в свідомості та баченні майбутнього, має ключове бачення для подальшого розвитку. Яким чином ви б порадили позбуватися вкорінених поглядів?

Президент Тоомас Хендрік Ільвес: Як це не парадоксально, але свої успіхи, можливо, частково, ми завдячуємо тому зубожінню та відсталості, які залишила після себе радянська окупація.Через це певні речі нам довелося починати з нуля. Частина нашої технічної інфраструктури упродовж всього періоду окупації залишалася на рівні 1930-х років, а після цього, начебто в подарунок, нам запропонували телекомунікаційні технології 1970-х років. Але ми, на щастя, відмовились від такої допомоги, і тому зуміли підійти до того, що в 1990 році було інноваційним. Чимало більших і багатших європейських країн тримаються за те, що в них вже є, а це перешкоджає їм використовувати можливості, які створюю сучасні технології.

Tallinn, Estonia. author: Claudio.Ar. source: Flickr

Таллінн, Естонія. Автор: Claudio.Ar. Джерело: Flickr

Можливо, про це «успадковане мислення» свідчить постійне звернення представників академічної науки до «пострадянського простору». Недавно Ви нагадали в Twitter, що термін «пострадянський» є застарілим. Таке бачення спонукало й нас замислитися над тим, наскільки коректні визначення ми застосовуємо по відношенню до даного регіону, й чи не варто шукати терміни, які б більш точно характеризували Естонію і весь Балтійський регіон у цілому. Яку нову лексику Ви б порекомендували ноуковому та публіцистичному світу для опису, дослідження і обговорення цих країн? Чому Ви вважаєте це важливим?

«Der Spiegel» недавно опублікував статтю, де «Східну Німеччину» оголосили мертвою. Вона була етапом на шляху трансформації від НДР до де-факто існуючої нині об’єднаної Німеччини. Таким чином, згадане визначення на сьогодні застаріло як юридичне поняття. Мешканці східних областей вже не тільки представники «Східної Німеччини», вони також канцлери і президенти Німеччини.

Аналогічним чином варто позбутися «Східної Європи», оскільки це не географічне, а геополітичне поняття. Ми сьогодні не говоримо про «пост габсбурзькі» або «пост османські» європейські держави, тож скільки можна говорити про «пострадянські держави», тобто про країни, об’єднані певним трагічним епізодом своєї історії, але сформовані в різних культурних традиціях, що після розпаду радянської імперії пішли в дуже різних напрямках?

«Аналогічним чином варто позбутися «Східної Європи», оскільки це не географічне, а геополітичне поняття»

Ми не можемо окреслювати світ або наше місце в ньому, спираючись лише на те, що було колись – це просто не має сенсу. Зараз є сенс говорити про ЄС, НАТО, Північно-Балтійський регіон або регіон Балтійського моря – про політичні та культурні простори, які мають дещо спільне – союзи, цінності, цілі та інтереси.

Tartu, Estonia. author: neilalderney123. source: Flickr

Тарту, Естонія. Автор: neilalderney123 . Джерело: Flickr

Наряду з цим, точаться неабиякі дискусії навколо геополітичного положення Естонії. Існують різні думки щодо того, належить Естонія до Східної Європи, Північної Європи чи Північно-Східної Європи, а нещодавно в доповіді KPMG, присвяченій Естонії, її назвали навіть центральноєвропейською країною. Чи могли б ви допомогти покласти край цим суперечкам і знайти належне місце для Естонії та Прибалтики в цілому?

Естонія є однією з найбільш інтегрованих країн Європи і нашого регіону. Ми входимо в ЄС, НАТО, в Єврозону, Шенгенську зону, ОЕСР. Звичайно, в географічному плані ми знаходимося не в центрі Європи, але ми маємо міцні зв’язки з центральноєвропейськими країнами, такими як Німеччина та Польща. То чи потрібно визначати такі суворі розмежування? В часи холодної війни Прага вважалася Східною Європою, а Відень – Західною, хоча Прага більше висунута на захід, ніж Відень. Аналогічним чином Гельсінкі вважалися Заходом, а Таллінн – Сходом, хоча Гельсінкі розташовані на північ від Таллінна. Можливо, нині нам варто розглядати географічні напрямки замість викривлених застарілих політичних категорій.

Pärnu, Estonia. author: Kalamaja Kaspar. source: Flickr

Пярну, Естонія. Автор: Kalamaja Kaspar. Джерело: Flickr

Посол Республіки Молдова в Естонії Віктор Гузун останнім часом наводить Естонію як приклад для Молдови й говорить, що Естонія пропонує, так би мовити, дорожню карту, якщо йдеться про інтеграцію з ЄС, а це дає надію також іншим націям. У зв’язку з цим ми на Eastbook.eu розвиваємо інституцію, покликану займатися аналізом естонської політики та досвідом цієї країни в творенні вільного й відкритого суспільства в процесі інтеграції з Європейським Союзом. Ми хотіли б запропонувати цей досвід також іншим країнам регіону, що прагнуть розвивати більш тісні стосунки з ЄС, щоб прискорити їхній прогрес на шляху до демократії та процвітаючого суспільства. Пане Президенте, ми будемо вдячні за Ваші думки з цього приводу – чи була б така інституція корисною для Естонії в період її приєднання? Яким чином можна було б найкраще втілити нині такий проект по створенню дослідницького центру, який працює на благо країн, що прагнуть приєднатися до ЄС?

Я гадаю, що для нас надзвичайно важливим було те, що ми знали, чого хотіли. Ми завжди знали це в період окупації – ми хотіли бути незалежною, ліберально-демократичною європейською нацією. Ми маємо давні та місні історичні зв’язки з Європою. І коли Естонія вперше отримала незалежність в 1918 році, в своїй Декларації незалежності ми заявили про ліберально-демократичні цінності. Ми знали, до чого хочемо повернутися, й були готові відновити наші демократичні інститути, коли перед нами знову відкрилася така можливість.

«Як бачимо, демократія не виникає автоматично як побічний продукт капіталізму чи ринкової економіки»

Не всі країни, які проходять нині процес трансформації, мають перед собою таку чітку мету. Як бачимо, демократія не виникає автоматично як побічний продукт капіталізму чи ринкової економіки. Необхідно спиратися на демократичні цінності та інститути, необхідно, щоб було верховенство права. Нам дуже допомогли наші сусіди – Фінляндія та Швеція, чимало користі принесли наші власні люди на Заході. Але нам також давали поради, до яких ми мудро не дослуховувалися. Наприклад, МВФ не рекомендував нам створювати власну валюту, а ми все-таки вирішили піти на це. Таким чином, ми залюбки поділимося своїм досвідом з тими, кого він цікавить, але ми не будемо нікому вказувати, як треба жити. Ми знаємо, що ніхто не любить надмірної опіки.

Narva, Estonia. author: Sergey Melkonov. source: Flickr

Нарва, Естонія. Автор: Сергій Мелконов. Джерело: Flickr

Про прорив Естонії у сфері технологій та електронної демократії писалося чимало, багато хто аналізував її успіхи. Прогрес Естонії в цій галузі є чудовим прикладом, яким інші країни могли б скористатися як моделлю для розвитку. Але естонські успіхи цим не обмежуються. Чи не могли б Ви назвати інші сфери діяльності, в яких Естонія подає гарний приклад розвитку як своїм сусідам, так і решті світу?

У зв’язку з розвитком сфери інформаційно-комунікаційних технологій в нас вимальовується досить вражаюча картина стартапів: у минулому році на європейському конкурсі стартапів 30 фірм були визнані кращими серед тисяч європейських компаній, що взяли участь в конкурсі, і сім компаній з тридцятки найкращих виявилися естонськими. Естонія тоді здобула перше і третє місця. Отож, як мені здається, наш прогрес в галузі ІКТ приносить свої результати. В нас є Центр НАТО з передового досвіду в сфері кібербезпеки, а Агенція ЄС з інформаційних технологій розташована в Таллінні. Разом з Талліннським технічним університетом, що проводить дослідження соціальних змін, пов’язаних з розвитком сфери ІКТ, ми хочемо перетворити нашу Академію електронного управління в мозковий центр. Таким чином, йдеться не просто про технології, а про зміну способу життя загалом. Й ми маємо все необхідне для того, щоб проаналізувати ці процеси.

Звичайно, ми займаємося також іншими речами. Непоганих результатів досягають зараз естонські лижники, тенісисти та фехтувальники. В усьому світі відомі наші пісенні фестивалі, у тому числі, наші фестивалі поп-музики, наприклад, естонський Тиждень музики. Ці події приваблюють гостей з усієї Європи та інших частин світу. Крім того, на наших очах виростають чудові музичні колективи та виконавці.

Інтерв’ю з Його Високодостойністю Паном Президентом Тоомасом Хендріком Ільвесом,

за яке Eastbook.eu висловлює свою щиру вдячність

Переклад з російської: Людмила Слєсарєва

______________________________________________________

Спостерігайте за Президентом Ільвесом на Твіттері

 

Facebook Comments

Graduated in International Relations and Russian. Resident of Estonia, but a citizen of the world. Most interested in contributing to the progress and education of mankind--as the primary tool of achieving global unity.

Load all