Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Halyna Budivska

«Гід по Шевельову»: як українців знайомлять зі спадщиною видатного інтелектуала

25 вересня у Харкові «демонтували», а точніше демонстративно знищили меморіальну дошку Юрію Шевельову. Ця подія спровокувала в українському суспільстві діалог довкола постаті видатного вченого. Окремі політики почали насаджувати думки про його колаборацію із гітлерівцями. Інтелігенції ж довелося захищати честь Шевельова та пояснювати справжню роль в українській думці.

Юрій Шевельов Джерело: rferl.org

Юрій Шевельов Джерело: rferl.org

Для початку згадаємо, що ж відбулося у Харкові. 3 вересня на будинку, де мешкав Юрій Шевельов, відкрили пам’ятну дошку. Кошти на неї збирала громада, усі дозволи були отриманні. Тим не менш харківську владу факт її появи чомусь обурив.

25 вересня Харківська міська рада винесла рішення про скасування дозволу топонімічної комісії на встановлення меморіальної дошки та її демонтаж. Практично в той самий час (через півгодини після прийняття рішення) дошку демонтували в жорстокий спосіб. І це було зафіксовано операторами місцевого телебачення, які цілком випадково опинилися поруч.

На сьогодні це відео – єдиний доказ того, що ця дошка взагалі існувала. Бо відразу після інциденту це місце на стіні загладили та пофарбували…

Історія у Харкові вкотре показала одну особливість культурного діалогу в українському суспільстві – вважає Оксана Забужко. «Жодна влада, ні теперішня, ні вчорашня, ні позавчорашня ніякої осмисленої культурної політики не провадить. Відповідно, будь-яка промоція української культури з боку влади (особливо останніми роками це проступило) вона відбувається тоді, коли влада щось атакує… От коли відбувається якийсь черговий брутальний хамський наїзд, тоді українці відкривають, що в них є щось таке, чим можна було б пишатися», – каже письменниця.

Ситуація довкола Шевельова зараз дуже подібна до того, що відбувалося довкола роману Василя Шкляра – вважає пані Забужко. Якщо колись про Холодний Яр знали лише у вузькому колі, то зараз про це відомо усім.  За її словами, ключовою є проблема звичайного незнання, непоінформованості.

Оксані Забужко пощастило бути особисто знайомою із Юрієм Шевельовим та активно з ним листуватися впродовж десяти років. Це спілкування відображене у книзі «Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992-2002». У цій роботі не просто публікуються листи. Вони доповнені розлогими коментарями Оксани Забужко, які допомагають краще зрозуміти історичне тло.

Перевидання та поширення цієї роботи є одним із важливих пунктів проекту «Гід по Шевельову». Він реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та має на меті заповнити в українському суспільстві білі плями незнання щодо творчості Юрія Шевельова.

Виконавчий директор фонду Євген Бистрицький каже: «Якщо хтось колись відкривав твори Шевельова, той зрозуміє, що таких  постатей як він у нас дуже мало. І не розуміти його значення для сучасної, розвинутої культурної нації – це просто недолуго». За словами пана Євгена, праці Шевельова дають можливість піднятися над примітивними заполітизованими суперечками і «стати інтелігентним, сучасним, цивілізованим українцем».

У Харкові  багато людей досі не знає, хто такий Юрій Шевельов. Ініціатор встановлення меморіальної дошки та координатор Українського клубу Слобідчини Вікторія Склярова розповідає, що нещодавно проводили опитування харків’ян. Із 800 респондентів половина про Шевельова нічого не чула. Водночас кількість тих, хто засуджує дії влади – зростає.

Активісти з Харкова хочуть подолати необізнаність своїх земляків. На 12-14 грудня заплановані презентація книги Оксани Забужко, численні дискусії, літературні вечори та круглі столи. Проект діятиме і в інших містах, адже очевидно, що «Гід по Шевельову» зараз українському соціуму дуже потрібен.

Ініціюють відродження пам’яті Юрія Шевельова не лише відомі культурні діячі. Киянка Ганна Салій за фахом юрист, але добре знає і шанує праці вченого. Події у Харкові обурили її до глибини душі. 28 вересня вона організувала у Києві громадську акцію з вимогою відновлення меморіальної дошки.

«Це звісно не був і не міг бути великомасштабний захід, – розповідає Ганна.  – І це очевидно, бо про Шевельова в Україні просто не знають. Тому виникла ідея цю ситуацію якось спробувати виправити. Соціальні мережі зараз відкривають безліч можливостей для поширення інформації. Ми створили в фейсбуку групу “Шевельов on line”, де розміщуємо праці Шевельова, анонсуємо події, пов’язані з «шевельовською» кампанією».

Зараз у групі близько 300 учасників. Але, за словами дівчини, це тільки початок. «Постать Юрія Шевельова – приклад аристократичної України, – каже Ганна Салій. –  Його праці – це потужний інтелектуальний пласт та культурне повітря, якого дуже бракує Україні, про яке люди просто не знають, але, воно є: тепер тільки треба відкрити завісу, що ми намагаємося в міру своїх сил робити».

Про те, що українцям справді варто знати Шевельова може свідчити хоча б короткий опис діяльності вченого. Його вважають одним із найвідоміших українських мовознавців. Він був професором Гарвардського та Колумбійського університетів, почесним професором Києво-Могилянської академії, Лундського (Швеція), Альбертського (Канада), Харківського університетів. Шевельов є автором фундаментальних мовознавчих праць («Історична фонологія української мови», «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» та ін), та численних публіцистичних статей. Без сумніву, це один із найвизначніших українських інтелектуалів.

Facebook Comments

Журналіст україномовної версії порталу Eastbook.eu. Випускниця Національного Університету “Києво-Могилянська Академія”. У 2012 році отримала ступінь магістра у Могилянській школі журналістики, а у 2010 – спеціаліста на Факультеті правничих наук. Впродовж 2009 – 2010 років була волонтером Української Гельсінської спілки з прав людини.

Load all