Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK

Успіхи і поразки ініціативи Східного партнерства

Ініціатива Східного партнерства повинна була зблизити східних сусідів та ЄС. У підсумку маємо шість різних історій. Білорусь залишалася байдужою і вірною Росії, Вірменія обрала Митний союз, Азербайджан відмовився від асоціації, а в Грузії, Молдові та Україні влада і суспільство досі сумніваються.

Головна мета ініціативи - зближення країн з ЄС. Джерело: eap-csf.eu

Головна мета ініціативи – зближення країн з ЄС. Джерело: eap-csf.eu

Успішний початок

Сама ідея Східного партнерства викликає тільки позитивні думки. Що може бути краще ніж об’єднання країн європейською ідеєю? Приклад Європи мав би надихнути шість країн, які ще не оговталися від комуністичного минулого. Для зближення Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України з ЄС робилося все можливе. Згадати хоча б об’єми фінансової допомоги, які надавала Європа. За період з 2010 по 2013 роки бюджет ЄС для Східного партнерства склав 2,5 млрд євро і ще 4,1 млрд євро були взяті у європейських фінансових інститутах через Інвестиційний фонд сусідства. Можливість розвитку економіки, допомога у впроваджені реформ і вирішенні конфліктів – все це може дати Східне партнерство. Дуже цікавим є й принцип Європейської політики сусідства «більше за більше» (more for more). Він полягає в тому що, чим більше реформ проводить та чи інша країна, тим більше Брюссель йде їй назустріч.

На початку українська влада неоднозначно ставилася до Східного партнерства. Екс-президент Віктор Ющенко вітав створення такої ініціативи, але експерти дивувалися, чому Україна не може будувати прямі відносини Україна – ЄС. На їхню думку, було помилкою об’єднувати такі різні народи, як українці та, скажімо, вірмени. Згодом стало зрозуміло, що ініціатива – єдиний реальний шанс наблизитися до ЄС. Потім Україна постійно була однією з лідерів Східного партнерства. Наприклад, якщо подивитися на результати Індексу  європейської інтеграції країн Східного  партнерства, то завжди на перших місцях Молдова, Грузія і Україна. Саме ці країни виявилися найбільш прихильними до ідеї євроінтеграції.

Бажана асоціація

Угода про асоціацію – це один з інструментів Східного партнерства і аж ніяк не гарантія членства у Євросоюзі. Першими державами, які уклали угоди про асоціацію з Європейським співтовариством, були Греція і Туреччина. І було це аж у 1960 році. Але при цьому підписання асоціації – важливий момент для кожної країни, що обирає євроінтеграцію. У країнах перед самітом Східного партнерства у Вільнюсі ситуація – різна. Україна здивувала весь світ двома подіями. Спочатку уряд вирішив призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію, а потім українці вирішили висловити свою незгоду і влаштували масові акції на підтримку євроінтеграції, що отримали назву Євромайдан.

Аналітики говорять, що за такого розвитку подій у виграші може опинитися Молдова. У Вільнюсі Молдова мала парафінувати асоціацію. Навіть голова Європейської ради Херман Ван Ромпей під час зустрічі з прем’єр-міністром Молдови Юрієм Лянке в Брюсселі заявив, що «нинішня політична стабільність в Кишиневі відкриває нову можливість для просування необхідних реформ та забезпечення конкретних результатів для громадян Молдови». Схожа ситуація з Грузією – країна також сподівається парафувати Угоду на саміті. Обом країнам обіцяють підписати асоціацію у 2014 році. Але є те, що об’єднує три вищезгаданих країни – неоднозначність європейського вибору. Навіть опитування громадської думки показують, що жителі країн розділені на два табори. Звісно дається в знаки і зовнішній тиск – Росія не хоче зближення країн Східного партнерства з ЄС.

Поразки ЄС

Якщо говорити про поразки, то одна з «найсвіжіших ран» – це відмова Азербайджану від асоціації. Баку запропонував ЄС «з урахуванням досягнутого рівня співпраці підписати угоду про партнерство». Деякі ЗМІ називають дії України та Азербайджану напередодні саміту – шантажем, але в будь якому разі – таке рішення країн – це поразка для ЄС. Також за 4 роки існування в рамках ініціативи не вдалося налагодити діалог з Білоруссю та Вірменією. Мало того, що на саміті не буде «останнього європейського диктатора» Лукашенка, та ще й за неофіційними заявами, Серж Саргсян теж може проігнорувати подію.

ЄС покладає великі сподівання на ініціативу Східного партнерства. Звісно, вона не може за кілька років досягти великих результатів, але вже зараз варто починати роботу над помилками. Як на мене, головна помилка – відсутність натяку на можливість стати країною-членом ЄС. Що й казати, коли з проекту підсумкової декларації Вільнюського саміту зняли згадку про статтю угоди про ЄС, яка передбачає можливість вступу до Євросоюзу будь-якої європейської держави, що поважає європейські цінності. Тепер у тексті є тільки слова про те, що «учасники Вільнюського саміту підтверджують визнання європейських прагнень і європейського вибору деяких країн-партнерів і їхньої відданості побудові глибокої і стійкої демократії». Людям розповідають про європейський рівень життя,  вигоди  асоціації, але реальної перспективи не видно. А тим часом Росія впевнена у своїх силах і будь-якими способами домагається свого.

Facebook Comments
Load all