Завершився третій саміт Східного партнерства. Він пройшов би зовсім в іншій атмосфері, якби не рішучість і серця українців, які демонструють на київському Майдані. Незважаючи на розчарування українською владою, вільнюська зустріч не закінчилася невдачею – делегації Грузії та Молдови повертаються додому з парафованими угодами про асоціацію.
Саміт Східного партнерства, Вільнюс, листопад 2013, автор: Adrienne Warren, джерело: Eastbook.eu
«Ось і є»
Вхід Віктора Януковича на саміт Східного партнерства був ефектним (до того ж із годинним запізненням). Вихід також – наприкінці зустрічі була відмінена прес-конференція з представниками українських ЗМІ. І справді – про що ж він міг на ній повідомити? Хіба що про своє нерозуміння механізмів діяльності Європейського Союзу.
Прибуття Віктора Януковича на саміт Східного партнерства у Вільнюсі, 28 листопада 2013, автор: Alexander Chanadiri
Брюссель пропонує довготривалий шлях розвитку і покращення добробуту. У випадку України зона вільної торгівлі в довготерміновій перспективі повинна буде принести країні щорічне зростання ВВП на 6%, як запевнив сьогодні на прес-конференції єврокомісар Жозе Баррозу. Президент Литви Даля Грибаускайте говорила, в свою чергу, що угода про асоціацію не може бути об’єктом торгівлі і що українська сторона приїхала з наміром не підписувати угоду.
«(…) Українці потребують трохи повітря»
Іншої думки був президент Польщі Броніслав Коморовський, який сказав, що з Україною велися переговори про умови надання термінової фінансової допомоги від ЄС. Підтримка мала бути відповіддю на економічний тиск з боку Росії. Але швидше за все, українські та європейські політики по-різному оцінювали загрозу з боку Росії і в результаті їм не вдалося знайти взаєморозуміння. Президент України хотів гарантій допомоги і грошей. Натомість з Вільнюса він поїхав з парафованим документом, що відкриває повітряний простір Україна – ЄС. Що ж, слушно – українці потребують ковтка свіжого повітря.
Східне партнерство робить своє
Найбільше виграла Молдова, оскільки, крім парафування угоди про асоціацію, вона отримала пропозицію про відміну візового режиму для тих своїх мешканців, які мають біометричні паспорти. Мобільність громадян, тобто можливість особисто порівнювати якість життя в Євросоюзі і Молдові, буде найпотужнішим двигуном євроінтеграції цієї країни. Безвізовий рух має поширюватися також на мешканців Придністров’я. Парафування угоди з Молдовою принесло користь і Європейському Союзу. Брюссель показав, що європейська інтеграція – це не товар на продаж, мірилом якого є фінансові засоби, – так, як це сприймає Київ. Європейська інтеграція – це серйозний процес, який вимагає серйозних партнерів.
Позитивні аспекти саміту СП, автор: Alexander Chanadiri, джерело: Eastbook.eu
«Брюссель показав, що європейська інтеграція – це не товар на продаж, мірилом якого є фінансові засоби»
Українська відмова від підписання угоди про асоціацію не призвела до провалу Східного партнерства. Українське «ні» не розмонтувало ініціативу ЄС. Поволі, послідовно польсько-шведський проект наближає країни Східної Європи до ЄС. І хоча Україна не звільнила Юлію Тимошенко і призупинила інтеграційні процеси, вона прийняла в ході переговорів кілька десятків договорів, завдяки яким законодавство України буде адаптоване до вимог Євросоюзу.
«Саміт пройшов би мабуть зовсім в іншій атмосфері, якби не масові демонстрації українців, які підтримують європейські прагнення своєї країни»
Після завершення саміту не було ні великих феєрверків, ні медійної поразки, яку дехто віщував. Партнерство продовжує важкий процес наближення країн Східної Європи до європейських стандартів. Найкращим свідченням цього є парафовані Грузією та Молдовою угоди про асоціацію, які мають бути підписані в 2014 році. Ван Ромпей говорив про те, що це «невідворотний проект». Будемо сподіватися, що він має рацію і «український сценарій» не повториться.
Пропозиція для України залишається надалі актуальною. Саміт пройшов би мабуть зовсім в іншій атмосфері, якби не масові демонстрації українців, які підтримують європейські прагнення своєї країни. Тепер треба замислитися не над тим, коли і чи підпише Україна угоду, але як використати цей потенціал Євромайдану. Як це повинна зробити українська опозиція? Як це може зробити Європейський Союз?
Переклад з польської: Людмила Слєсарєва