Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK

Європейський Союз – це не Великий оркестр святкової допомоги (ВОСД – авторитетна польська фундація, що в період різдвяних та новорічних свят проводить збір коштів, призначених на суспільно-корисні цілі, передусім на допомогу медичним установам та хворим дітям – прим. перекладача). ЄС не є благодійником і не роздає грошей. Тому звинувачення Брюсселя в тому, що його пропозиція Україні була невигідною чи несправедливою, є нечесними і можуть зашкодити самим українцям. Як у такому разі допомагати?

Szczyt Partnerstwa Wschodniego, Wilno, źródło: eu2013.lt

Саміт Східного партнерства, Вільнюс, джерело: eu2013.lt

Гроші

Якщо ви не знаєте, про що йдеться в інтеграції Європейського Союзу з Україною, то знайте, що йдеться не про гроші. Принаймні не на цьому етапі. Домагання українськими політиками фінансової допомоги взамін за підписання угоди про асоціацію свідчить про повне нерозуміння механізмів інтеграції. Угода про асоціацію не є предметом торгів – з тієї точки зору, що не можна її купити або продати. Зона вільної торгівлі та доступ до найбільшого в світі ринку, як такі, вже є винагородою. Передбачувані механізми функціонування країни чи право – це безумовні переваги. На цьому етапі йдеться не про гроші, а про створення юридичних норм і механізмів, які зроблять можливим подальший розвиток. Польща повинна була провести ряд болючих реформ, здійснити системну трансформацію, за яку заплатили високу ціну як громадяни (дехто продовжує платити й досі), так і політики – втрачаючи суспільну підтримку з метою втілення в себе цих норм і механізмів. Лише реформи й суспільні зміни, вища свідомість і поліпшення господарності призвели до того, що з’явилися гроші, і врешті-решт також з Євросоюзу. Наближається десята річниця приєднання Польщі до ЄС – привід для того, щоб продемонструвати великий баланс польських втрат і здобутків за цей час. Для мене він є очевидним – достатньо лише визирнути у вікно. Баланс позитивний.

Звичайно, ЄС міг пообіцяти конкретну фінансову допомогу, але у відповідь на запровадження реформ і гармонізацію законодавства. Як виглядали б європейські політики, якби вони «переказали» гроші українським політикам, які зовсім не мали наміру ні реформувати країну, ні ризикувати втратою суспільної підтримки? Більше того – чи потрапила б допомога з ЄС до свого адресата? Чи вона лише б підживила та підсилила нинішню політично-олігархічну систему? Таким чином, твердження, що Європейський Союз запропонував Україні погані умови, є шкідливим, тому що воно підтримує аргументацію Азарова, який сподівався на фінансову компенсацію наслідків підписання угоди про асоціацію. І оскільки я підтримую заклик про допомогу Україні, підписаний інтелектуалами всього світу, то вважаю, що реформування шляхом закачування грошей в нинішню українську систему не є добрим починанням. На мою думку, Польща отримала свого часу вудочку, а не рибу. Того ж самого я бажаю Україні. Час показав, що «непідписання угоди про асоціацію» можна оцінити в 15 мільярдів доларів плюс знижка ціни на газ. Однак варто пам’ятати, що Росія також не є благодійною організацією. Сторони уклали угоду купівлі-продажу – й наступні інформаційні повідомлення відкриють нам, що конкретно продала українська влада. Продала, бо, на мою думку, не купила нічого, крім одного року (а, можливо, трьох років) відносного спокою з перервами через кожні три місяця на переговори про ціни на газ.

Безпека

Усе це не означає, що Європейський Союз виявив глибоке розуміння та політичну далекоглядність. Його обіграла не тільки Росія, але й українські політики. Це не найкращим чином характеризує поки що свіжу дипломатію ЄС – Європейську службу зовнішньої дії. Програвати в таких змаганнях не можна. Ситуація в Україні – це важливе питання, з яким пов’язана безпека всього континенту. Європейський Союз зосереджений на своїй фінансовій кризі та проблемах південного сусідства. Це має сенс, оскільки проблеми важливі. Однак я не бачу рішучості щодо забезпечення безпеки в східному сусідстві. Якщо ми згодні з тим, що непередбачувана Росія – це одна з десяти найбільших небезпек для стабільності в 2014 році, то ситуація в Україні є дуже важливим аспектом цієї непередбачуваності. Чому арабська весна не могла б настати за Бугом? Якими були б наслідки смертельного побиття того чи іншого демонстранта з 100-200-тисячного натовпу на вулиці, яка щиро ненавидить владу? Чи демонстрації й надалі були б мирними? Якою була б реакція української влади? Чи не з’явилася б загроза безпеці численних російських громадян в Україні? Як би відреагував Кремль? На щастя, ми не отримали відповідей на ці запитання, але я не впевнений, що брюссельське керівництво підготовлене до того, щоб дати можливі відповіді на них.

Чому арабська весна не могла б настати за Бугом?
Якою в цьому разі була б реакція Росії?
.

Безпека й стабільність у Східній Європі належить до ключових інтересів і викликів у сфері безпеки Європейського Союзу. Допомагаючи Україні, а також Білорусі чи Молдові, створювати стабільні передбачувані структури і механізми діяльності держави, ми допомагаємо самим собі. Добре, що виникають такі ініціативи, як Європейський фонд підтримки демократії, котрий м’якими засобами і довготривалими проектами буде будувати довіру і стабільність у регіоні. Однак мені б хотілося, щоб питання безпеки порушували не тільки Польща, Литва чи Швеція. А якщо вже так має бути, то нехай нас почують і зрозуміють також британці, французи та італійці. Це також завдання для польського МЗС.

Суспільство

Воно важливе. Це довів і доводить Євромайдан. Ми були неправі, оцінюючи українське суспільство, як покірне й байдуже, якому «все по барабану», тільки б був спокій, яке ніколи не вийде на вулиці. Освоєння цього потенціалу може визначити долю України в наступні роки розвитку. Цього не здатна зробити нинішня опозиція. Не зробить цього й нинішня влада, яка, щоб утриматися на плаву, мусить сфальсифікувати президентські вибори. Демонстранти, які протестують на Майдані в Києві та в інших українських містах, сліпо закохані в Європейський Союз. Їхня рішучість та віра дуже важливі. Не дозволимо розвіяти цей ентузіазм через нереалізовані надії та через жонглювання грошовими сумами, які «діаметрально покращать ситуацію в країні». Давайте надамо допомогу за важку працю. І пообіцяємо, що буде краще, але не буде легко.

Переклад з польської: Людмила Слєсарєва

Facebook Comments
Load all