Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Nagornyak Ivan

Газові переговори Україна-ЄС-Росія та сценарії розвитку подій у разі їх зриву

Дискусії щодо енергетичної безпеки України і Європи та газовий конфлікт з Російською Федерацією щодня набирають сильніших обертів з наближенням зими. Відповідно до проблеми постають конкретні питання: чи наважиться Росія на «газову війну» з Україною? Чи зможе Україна пережити зиму 2014 – 2015 років без російського газу у випадку скасування трьохсторонніх домовленостей? Якою, в такому разі, буде енергетична безпека Європи вже в недалекому майбутньому? Це, власне, ті ключові проблеми, що звучать на вустах у кожного свідомого українця та більшості громадян країн Східної Європи.

Проблема постачання російського газу в Україну є важливою не тільки в системі координат двосторонніх відносин України і Росії, вона безпосередньо стосується й енергетичної безпеки Європейського Союзу і це вже, напевне, не є секретом ні для кого. ЄС достеменно розуміє, що без відновлення в Україні газопостачання, в країні може виникнути проблема недостатнього об’єму газу, що, в свою чергу, може привезти до гуманітарних проблем і збою газопостачання до самої Європи. Важливість даного питання підтверджується також тим, що 6 жовтня 2014 року Сполучені Штати у взаємодії з країнами-членами G7 делегували до України групу експертів з енергетичних питань для визначення в оперативному порядку реалізації можливої допомоги українській стороні в газовому діалозі між Києвом і Москвою та підготовкою країни до зими.[1]

Стан переговорного процесу

Останні трьохсторонні переговори між Україною, ЄС та Росією, що відбулися 2 жовтня 2014 року, завершилися більш-менш позитивно для всіх учасників переговорів. З одного боку, Росія дає зрозуміти, що запропонований 26 вересня 2014 року на переговорах у Берліні Єврокомісією варіант купівлі Україною у російського «Газпрому» на умовах передоплати 5 млрд кубометрів природного газу за ціною 385 дол. за 1 тис. куб. м, є для Москви прийнятним [2]. Однак, незважаючи на це, остаточній домовленості перешкоджають ще два спірні питання.

Першим з них є те, що Москва сприймає ціну 385 дол. як нині існуючу (485 дол. за тисячу куб. метрів) із наданням на наступні шість місяців 100-доларової знижки за рахунок зниженого експортного мита в рамках вже укладеного договору про імпорт газу між Україною і Росією [3]. Це означає, що вона буде мати абсолютний політичний вплив на формування цін експорту газу в рамках цих 100 дол., і в будь який момент може його підняти. В такому випадку вже ні Україна, ні Європейська комісія не будуть мати контраргументів, які б завадили Москві зробити це, і не порушити при цьому правових норм. Україна, в свою чергу, не погоджується на таку експлікацію ситуації і, як зазначив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан, «Україна погодиться на тимчасову ціну в 385 дол. за тис. кубометрів за умови, що вона буде зафіксована в комерційному контракті без прив’язки до 100 дол. знижки» [4].

Друге питання полягає в тому, що Україна в інший спосіб бачить можливий графік виплати заборгованості. Спершу «Нафтогаз» міг би сплатити наперед 1,9 млрд. дол. за 5 млрд. куб. метрів нового газу, а потім, після відновлення поставок російського газу Україні, почати повертати борг: сплатити до кінця жовтня 1,5 млрд. дол., а потім в листопаді-грудні ще по 800 млн [5]. В свою чергу, Росія і ЄС прихильні до варіанту оплати 2 млрд. дол. до кінця жовтня 2014 року і 1,1 млрд. дол. до кінця цього ж року. Конкретно в такій ситуації ЄС може гарантувати Москві сплату Україною цього боргу [6].

Аналіз позицій сторін

З комерційної точки зору, в досягненні консенсусу в переговорному процесі зацікавлені всі сторони. Росія має серйозні економічні проблеми у зв’язку із введеннями санкцій ЄС, США та інших країн і не менш важливим фактором є зниження цін на нафту, що є основним джерелом доходів для Москви. Тому відновлення газопостачання в Україну є для неї вигідним із декількох позицій. По-перше, Україна є одним із найбільших покупців російського газу. Щорічно вона закупляла 25-30 млрд метрів куб. газу, що, в свою чергу, приносило багатомільярдні доходи Москві. По-друге, як зазначив партнер консалтингової компанії Rusenergy Михаїл Крутіхін в ефірі російського каналу РБК-ТБ, «кожну зиму Газпром використовував газ накопичений в ПСГ України, щоби його звідти викупити і поставити Європейським споживачам в опалювальний сезон під час додаткового попиту і тим самим виконати взяті на себе зобов’язання. А без ПСГ України він цього зробити не зможе, що приведе до штрафних санкцій і втрати репутації» [7]. По-третє, відкритим залишається питання газозабезпечення в зимовий період Кримського півострова, який є анексованим Росією. Оскільки забезпечення Криму газом на дві третини здійснюється за рахунок видобутку «Чорноморнафтогаз», а інша третина газу надходить з материкової України [8]. У випадку газової кризи всередині країни і при відсутності відповідних домовленостей Україна свою часку газу туди не постачатиме. Кількість газу в ПСГ «Глібовське», що знаходиться в Криму, станом на березень 2014 року дорівнює нулю [9]. Можна, звичайно ж, говорити про поставки російського газу на півострів через Керченську протоку, але для цього потрібно будувати новий газопровід, що займе тривалий час, а переправа водним транспортом може бути ускладнена у зв’язку із колапсом на протоці та замерзанням води зимою. По-четверте, газова домовленість із Україною може відновити імідж Росії як адекватної сторони в переговорному процесі. Це, відповідно, дасть сигнал щодо початку діалогу та узгодження інших, не менш важливих питань на міжнародній арені, що може привести до пом’якшення санкцій, які були введені у зв’язку з анексією Криму Росією та війни на сході України. Тим не менше, Москва зацікавлена у відтермінуванні переговорного процесу, оскільки чим ближче до зими, тим на більші поступки згідними будуть ЄС і Україна під час обговорення майбутнього договору.

Європейський Союз, який на переговорах представляє Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Етінгер, передовсім зацікавлений у безперебійному постачанню російського газу до Європи через ГТС України, оскільки ЄС отримує з Росії близько 30% необхідного йому «блакитного палива», половина з якого постачається через Україну [10]. Тому Європейська Комісія відіграла роль достатньо активної сторони в переговорному процесі та вийшла з початковою пропозицією ціни в 268,5 дол. за тисячу куб. метрів газу для України та розподілу виплати нашою країною боргу перед Росією у два етапи: 2 млрд. дол. до кінця жовтня і 1,1 млрд. дол. до кінця 2014 року [11]. Однак вже на початку розвитку діалогу стало зрозуміло, що компромісною ціною для російської сторони може бути 385 дол. за тисячу куб. метрів. Саме такий варіант був винесений на трьохсторонніх переговорах у Берліні 26 вересня 2014 року. ЄС, безумовно, стоїть на захисті права реверсного постачання газу країнами-членами Союзу як такого, що забезпечується Третім енергетичним пакетом. Задля підтвердження своєї позиції в даному питанні ЄС готовий, наприклад, компенсувати Словаччині втрати від перебоїв з постачанням газу з РФ [12] та відреагувати на навіть можливість поновлення будівництва Південного потоку в Сербії [13]. Це пояснюється наданням можливості Україні диверсифікувати імпортний газ та покращити переговорну позицію сторони. Ну і, нарешті, досягнення першої вагомої двосторонньої домовленості між Україною та Росією з моменту виникнення воєнного конфлікту на Сході України, було б непоганим завершенням каденції Гюнтера Етінгера в ролі Єврокомісара, який зміг підвести сторони до компромісу і дати можливий початок відновленню діалогу між ворогуючими державами.

Зацікавленість України у підписанні договору і відновлення постачання російського газу є цілком зрозумілою. За різними підрахунками, враховуючи видобуток, що складе за різними прогнозами близько 22 млрд. метрів куб. газу, реверс, імпорт з Норвегії і об’єм газу в ПСГ (16,714 млрд. метрів куб.) [14], Україні не вистачає близько 5 млрд. метрів куб. газу для нормального проходження опалювального сезону 2014-2015 рр. [15]. Тому, хоч запропонована ціна 385 дол. за тис. куб. метрів газу є вищою, ніж середньоєвропейські ціни (250-300 дол. за тис. куб. метрів), а запропонований варіант оплати боргу у два етапи  може негативно вплинути на вже й так поганий стан економіки, Україна погоджується на запропонований Європейською комісією варіант. Зараз важливим моментом в переговорному процесі для України є підсилення переговорної позиції Києва, що підтверджують заяви прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка про можливе вже в жовтні проміжне рішення Стокгольмського Суду, в якому перебуває справа газового конфлікту між Нафтогазом і Газпромом і контракти щодо постачання газу з Норвегії [16].

У випадку припинення трьохсторонніх переговорів і початку «газової війни»

Вищевикладений матеріал ґрунтується, перш за все, на комерційно-бізнесових категоріях, тобто враховується той момент, що це ділова суперечка між державами, кожна з яких намагається в переговорному процесі, звичайно ж, виграти для себе щонайбільше бонусів, але водночас і дійти до взаємовигідного консенсусу.

Проте в діалозі з Російською Федерацією потрібно враховувати те, що на сьогоднішній день, політичне рішення однієї людини в ній переважає над економічною вигодою для цілої держави. Росія, останнім часом, демонструє критично одностороннє трактування міжнародно-правових норм, що призводить до порушень самих принципів міжнародного публічного та приватного права і помилкового сприйняття великої кількості її громадян сучасного стану міжнародних відносин та світового порядку загалом.

Російська Федерація може піти на крок, який є найбільш невигідним і болючим для всіх сторін у трьохсторонньому діалозі. Вона може зірвати переговори щодо відновлення постачання свого газу до України і продовжити газову війну проти неї та фактично Європи, як відповідь на санкції ЄС за анексію Криму і ескалацію конфлікту на сході України. Як зазначив Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, «газовий фронт є одним із фронтів гібридної війни, яку зараз провадить Росія проти України і ЄС» [17].

Путін ще 7 червня 2014 року в Нормандії пригрозив ЄС обмеженням поставок газу у відповідь на його реверс із Польщі, Угорщини і Словаччини [18]. А у вересні цього ж року міністр енергетики Росії Олександр Новак зазначив, що не заперечує можливість перебоїв з постачанням російського газу в Європу при реверсі палива в Україну [19]. «Газпром» з 16 червня 2014 року перевів Україну на передоплату поставок російського газу, понизивши подачу палива для українських споживачів до нуля і залишивши лише об’єми прокачування для європейських споживачів [20]. Починаючи з 2 вересня поточного року Росія почала скорочувати постачання газу до Європи, зокрема представники словацького уряду зазначають, що Росія скоротила постачання на 50 % [21], а в країни ближнього зарубіжжя на 35 % [22]. Певна річ, було вияснено, що Газпром не може задовольнити «додатковий попит з боку ЄС», тому що «знижує прогноз виробництва в 2014 році до 463 млрд. метрів куб». Газпром явно показує Європейському Союзу, що він отримає саме стільки газу, скільки йому потрібно, не беручи до уваги потреби України [23].

У разі продовження «газової війни» Росія буде використовувати всі шанси для звільнення від Третього енергетичного пакету газопроводів Опал і Південного потоку. Зокрема, Опал дасть більші можливості для максимального використання Північного потоку (Nord Stream), тим самим скоротивши поставки через Україну, що, в свою чергу, може викликати технічні проблеми в ГТС України у зв’язку з відсутністю палива в системі передачі. Цілком можливо, що Москва буде також вдаватися до диверсій газопроводу на території, яку контролюють на даний момент сепаратисти, що також спровокує виникнення певних трудностей із транспортуванням газу і цілком ймовірно, що у в’язку з цим РФ може повністю відмовитись від транзиту газу через територію України [24].

В свою чергу, пропускна спроможність Північного потоку і Ямалу занадто мала, щоб задовольнити газові потреби ЄС в опалювальний сезон. Тому Росія, скоріш за все, буде вимагати підтримки Європейської комісії в будівництві Південного потоку в обмін на велику знижку в ціні на газ, що буде йти через нього. Це пов’язано з тим, що вартість газопроводу зросла в порівнянні з початковими оцінками на 47% – до 23,5 млрд євро [25]. Що в кінцевому результаті може привести до абсолютного нівелювання позиціонування України як країни-транзитера газу та значно знизить її транспортний потенціал, не говорячи вже про можливу енергетичну кризу в самій країні.

Для Кремля енергетична галузь є найбільш важливим комерційним активом, економічною основою її національної стабільності та важелем впливу в міжнародній політиці. Між 2000 і 2012 роками залежність уряду від доходів нафтогазової галузі зросла від 7 до 50 % державного бюджету і забезпечує майже 25 % російського ВВП [26]. Крім того, саме на газ припадає 14 % російських експортних доходів, серед яких, звичайно, переважають нафтові. Тобто втрата доходів від експорту газу буде болючою для економіки РФ, але не настільки масштабною та глобальною. В свою чергу, жорсткі санкції Заходу в перспективі 1-2 років можуть привести до значно серйозніших наслідків. Але ЄС наразі справді є залежним енергетично від Москви і втрата російського газу може вже в короткостроковій перспективі привести до серйозної енергетичної кризи в Європі.

Тим не менш, Європа навряд піде на прямі поступки Росії в питанні Третього енергетичного пакету, наразі ПСГ Європи заповнені на 92,7% і складають більше 77 млрд. метрів куб. газу [27], хоча це далеко не задовольняє потреби газу в осінньо-зимовий період, не говорячи вже про річне споживання газу ЄС, яке становить близько 520 млрд. метрів куб., при видобуванні трохи більше 250 млрд. метрів куб. [28], при цьому Союз отримує від Росії близько 30% необхідного йому газу, половина з якого (15%) постачається через Україну. Тому, скоріш за все, при зупинці транзиту газу через Україну Європа може, для альтернативи, імпортувати ці 15% з Алжиру (через Іспанію) [29], Катару (в якого запас газу оцінюється в 24,7 трильйона метрів куб.) [30], США та ін.

Важливим фактором є також те, що з 2016 року США знімає заборону на експорт свого газу, який в своєму запасі становить 9,3 трильйона метрів куб.[31], із найбільшими в світі темпами видобування (687,6 млрд. метрів куб.) [32].  Але Сполучені Штати, ймовірно, більшу частину свого газу будуть продавати на Азійському ринку, оскільки ціна там є вищою за середньоєвропейську. В будь-якому випадку присутність США на ринку експорту газу збільшить енергонезалежність Європи та посилить її позиції в переговорному процесі з Росією.

Ситуація з енергетичною безпекою України у разі переривання трьохстороннього діалогу буде доволі складною. Експерти Німецької групи радників при українському урядові разом з експертами українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій розробили шість ймовірних сценаріїв зимування українців без імпортованого з Росії газу [33]. Згідно з їхнім висновком, Україна могла б проходити опалювальний сезон у разі повного реверсу газу зі Словаччини, Польщі і Угорщини (близько 38 млн. метрів куб. газу на добу) і 20 % економії його використання, в іншому випадку в середині січня для України наступив би критичний період в питанні енергозабезпечення підприємств і населення. В такому випадку для відвернення гуманітарної кризи в країні їй прийшлося б пристати на будь-яку пропозицію Газпрому для відновлення постачання російського газу в Україну. На жаль, на той час не було погоджень імпорту газу з Норвегії (компанія Statoil), але можна зазначити, що ключовим питанням у проходженні Україною опалювального сезону 2014-2015 рр. тепер є збереження реверсних поставок з Словаччини і Польщі (оскільки Угорщина відмовилась від реверсу газу в Україну в кінці вересня), імпорт газу з Норвегії та залишається близько 20% скорочення внутрішнього попиту шляхом економії газу на підприємствах та населенням.

Можемо припустити, що опалювальний сезон в Україні почнеться на 1-2 тижні пізніше, ніж завжди, оскільки газ із ПСГ України почнуть викачувати щонайшвидше в листопаді. Це пов’язано з особливістю роботи природних газосховищ, оскільки максимальну потужність подачі газу вони дають на самому початку викачування (приблизно 150 млн. метрів куб. на добу) і відповідно вкінці найменшу. Тому в найхолодніші дні січня-лютого, якщо почати викачувати газ в жовтні, тиск подачі газу з ПСГ може бути дуже низьким і не задовольняти навіть мінімального попиту населення України. Крім того, запаси в газосховищах України станом на 7 жовтня 2014 року становлять 16,714 млрд. метрів куб., оскільки в ПСГ повинен залишитись технічний газ, який в середньому становить 3-5 млрд. метрів куб., то відповідно цю суму також потрібно віднімати від поточної кількості газу в газосховищах України [34]. Тобто реальна кількість газу, яка на даний може бути викачана із ПСГ, становить близько 13 млрд. метрів куб. Тим не менше, ситуація в першу чергу залежить від того, коли температура в містах України впаде до 8 градусів за Цельсієм оскільки саме тоді необхідно включати опалення в оселях громадян [35].

На кінець варто зазначити, що завдяки контракту із Норвезьким Statoil  Україна опалювальний сезон 2014-2015 рр. зможе пережити. Але можемо припустити, що більш сильним випробуванням для неї буде зима 2015-2016 рр. Така версія ґрунтується на тому, що Україна в першій половині поточного року закачувала в свої ПСГ російський газ ще за ціною контракту Януковича (268 дол. за тис. куб. метрів). Наступного року, якщо не укласти нового договору, цієї ціни, а тим більше цього газу в газосховищах не буде і для енергозабезпечення країни прийдеться щонайшвидше реформувати енергоефективність держави оскільки власний видобуток, реверс і імпорт з Норвегії не покриють річного використання газу України, який на сьогоднішній день складає близько 50 млрд. метрів куб. газу в рік [36]. І тому в 2015 році країна стане перед серйозним вибором: або укладати вже в першому кварталі 2015 року контракт на поставки російського газу на тих умовах, які запропонує Газпром, або терміново підвищувати енергоефективність держави, починаючи вже від зміни кількості використання газу підприємствами всіх форм власності та закінчуючи переходом великої кількості населення на альтернативні джерела енергії для опалення своїх осель. Надію також дає те, що в березні-квітні наступного року може бути винесене рішення Стокгольмським судом, яке скоріш за все буде на користь України і зобов’яже Росію поновити подачу газу за встановленою в ньому ціною. [37]. Але не факт, що Кремль не може поставитись до цього рішення так, як він поставився в свій час до Будапештського меморандуму.

Ще одним фактором, який не виступає на користь України, є ситуація з вугільною промисловістю та електроенергією, яку виробляють теплоелектростанції завдяки вугіллю. Оскільки великі поклади вугілля зараз перебувають під контролем сепаратистів на Донбасі, Україна намагається покрити дефіцит способом імпортування з Південно-Африканської республіки (1 млн. тонн) та знову ж таки Росії (4,6 млн. тонн) [38], що аж ніяк не сприяє енергонезалежності Києва від Москви. Причому в Україні у блокуванні імпорту вугілля з інших країн (ціни в регіоні коливаються від 65 до 80 доларів за тонну) зацікавлені достатньо сильні внутрішні олігархічні групи, які при собівартості української вугільної продукції, що становила в травні 2014 року 1651,1 грн. за тонну, продавали її на внутрішньому ринку за 662,6 грн., а решту компенсовували державними дотаціями заробляючи на цьому мільярди доларів.[39]

Тобто питання енергонезалежності України здебільшого залежить від волі сьогоднішньої політичної еліти країни до реформування енергетичного сектору в сторону енергоефективності та зменшення впливу олігархічних груп на енергетичний ринок в державі. І все ж останні тенденції, свідчать про те, що 21 жовтня 2014 року в Берліні, відповідно до  пропозиції Єврокомісара з питань енергетики Гюнтера Етінгера, сторони можуть знайти компроміс і Москва поступиться питанням так званої «100-доларової політичної знижки», а Україна, в свою чергу, в питанні щодо сплати боргу за газ. Варто також зауважити, що в даному конфлікті Європа останнім часом демонструє неочікувану єдність щодо підтримки в ньому української сторони та безкомпромісність щодо виконання Третього енергетичного пакету.

 

Посилання:

  1. США направили в Україну експертів з енергетичних питань. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrinform.ua/ukr/news/ssha_napravili_v_ukraiinu_ekspertiv_z_energetichnih_pitan_1978770
  2. Росія готова поставити Україні 10 млрд кубометрів газу. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://economics.unian.ua/energetics/992832-rosiya-gotova-postaviti-ukrajini-10-mlrd-kubometriv-gazu.html
  3. Там же
  4. Україна не отримала від Росії прийнятної пропозиції щодо ціни й умов поставок газу. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://economics.unian.ua/energetics/990959-ukrajina-ne-otrimala-vid-rosiji-priynyatnoji-propozitsiji-schodo-tsini-y-umov-postavok-gazu.html
  5. Газові переговори. Компроміс не за горами?. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/gazovi_peregovori_kompromis_ne_za_gorami_1976878
  6. Єврокомісія готова гарантувати Росії погашення боргу України за газ. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/992889-evrokomisiya-gotova-garantuvati-rosiji-pogashennya-borgu-ukrajini-za-gaz.html
  7. «Нафтогаз» и Statoil договорились о поставках газа. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rbctv.rbc.ru/archive/main_news/562949992536841.shtml
  8. Чи обійдеться Крим без України? . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.krymr.com/content/article/25335622.html
  9. Gaz Infrastructure Europe. Storage Data for PJSC Chornomornaftogaz (Crimea) (values in MCM). –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://transparency.gie.eu/index.php/historical?code=25_02
  10. Іспанія теоретично може покрити половину газових поставок з Росії до ЄС. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/932037-ispaniya-teoretichno-moje-pokriti-polovinu-gazovih-postavok-z-rosiji-do-es.html
  11. Negocjacje gazowe Ukraina–Rosja–UE: wojna pozycyjna. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/analizy/2014-10-08/negocjacje-gazowe-ukraina-rosja-ue-wojna-pozycyjna
  12. ЄС може компенсувати Словаччині втрати від перебоїв з поставками газу. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/10/7/7026576/
  13. ЄС попередив, що Сербія не повинна будувати “Південний потік”. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/993212-es-poperediv-scho-serbiya-ne-povinna-buduvati-pivdenniy-potik.html
  14. Gaz Infrastructure Europe. Storage Data for Ukraine (values in MCM) . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://transparency.gie.eu/index.php/historical?code=25
  15. Україні на зиму не вистачає близько 5 млрд кубометрів газу http://tyzhden.ua/News/119821
  16. Україна в жовтні чекає рішення Стокгольмського арбітражу щодо ціни на російський газ. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/994220-ukrajina-v-jovtni-chekae-rishennya-stokgolmskogo-arbitraju-schodo-tsini-na-rosiyskiy-gaz.html
  17. Czy Rosja zdecyduje się na wojnę gazową z Europą?. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.pism.pl/blog/?p=1&id_blog=35&id_post=359
  18. Там же
  19. РФ погрожує припинити газопостачання, якщо Європа продовжить реверс до України. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/120049
  20. Україна сподівається домовитися з Росією про газ через тиждень-два. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/992070-ukrajina-spodivaetsya-domovitisya-z-rosieyu-pro-gaz-cherez-tijden-dva.html
  21. Росія скоротила постачання газу до Словаччини вже на 50%. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/991371-rosiya-skorotila-postachannya-gazu-do-slovachchini-vje-na-50.html
  22. Росія у вересні скоротила експорт газу на 35%. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/991525-rosiya-u-veresni-skorotila-eksport-gazu-na-35.html
  23. Czy Rosja zdecyduje się na wojnę gazową z Europą? . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.pism.pl/blog/?p=1&id_blog=35&id_post=359
  24. Там же
  25. Вартість “Південного потоку” зросла до 23,5 мільярда євро. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2014/10/9/496967/
  26. Хто втратить найбільше в газовому конфлікті Росія – Україна – ЄС? . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nato.int/docu/review/2014/NATO-Energy-security-running-on-empty/Ukrainian-conflict-Russia-annexation-of-Crimea/UK/index.htm
  27. Gaz Infrastructure Europe. Storage Data for EU 28 Totals (values in MCM) . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://transparency.gie.eu/index.php/historical?code=99_99_99
  28. BP Statistical Review of World Energy June 2014, p.22 . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/Energy-economics/statistical-review-2014/BP-statistical-review-of-world-energy-2014-full-report.pdf
  29. Іспанія теоретично може покрити половину газових поставок з Росії до ЄС. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/932037-ispaniya-teoretichno-moje-pokriti-polovinu-gazovih-postavok-z-rosiji-do-es.html
  30. BP Statistical Review of World Energy June 2014, p.20. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/Energy-economics/statistical-review-2014/BP-statistical-review-of-world-energy-2014-full-report.pdf
  31. Там же
  32. Там же, с. 22
  33. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Чи зможе Україна забезпечити себе газом цієї зими? Аналіз сценаріїв, Оновлення станом на вересень . –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ier.com.ua/ua/publications/consultancy_work/?pid=4620
  34. Сергій Лук’янчук.- Перезимуємо. Як Україна буде проходити опалювальний сезон 2014-15 років. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://texty.org.ua/pg/article/newsmaker/read/55625/Perezymujemo_Jak_Ukrajina_bude_prohodyty_opaluvalnyj_sezon
  35. Всеукраїнська громадська організація «Національна газова спілка України». –  Газ и зима 2014. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gasunion.org.ua/gaz-i-zima-2014.html
  36. BP Statistical Review of World Energy June 2014, p.23. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.bp.com/content/dam/bp/pdf/Energy-economics/statistical-review-2014/BP-statistical-review-of-world-energy-2014-full-report.pdf
  37. Яценюк розповів, чого очікує від газових переговорів. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/energetics/991646-yatsenyuk-rozpoviv-chogo-ochikue-vid-gazovih-peregovoriv.html
  38. Україна купуватиме вугілля в Росії. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.ua/industry/988311-ukrajina-kupuvatime-vugillya-v-rosiji.html
  39. Олександр Крамар. – Штучний дефіцит. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Economics/119957
Facebook Comments
Load all