Cookies improve the way our website works, by using this website you are agreeing to our use of cookies .

OK
Володимир Книр

Маріуш Патира: виступ видатного польського скрипаля в Україні

Українська публіка, попри складний час, що його нині переживає держава, не перестає цікавитися високим, зокрема музичним мистецтвом, і хоча маститих закордонних виконавців останнім часом помітно поменшало, вони, тим не менше, доволі регулярно навідуються до України. Природньо, що практично кожен їхній такий візит стає справжньою подією у культурно-мистецькому житті країни.

Одна з таких непересічних культурно-мистецьких подій відбулася минулого місяця на сцені Національної опери України за сприяння Посольства Республіки Польща в Україні та польських бізнесових кіл виступив один з видатних польських скрипалів сучасності Маріуш Патира, перший і наразі єдиний поляк-володар Гран-прі Міжнародного конкурсу імені Ніколо Паганіні в італійській Генуї (серед українських володарів цього почесного призу принагідно згадаємо зокрема Богодара Которовича). Того дня польський віртуоз дав концерт у супроводі Національного оркестру “Київ Класик” під орудою Германа Макаренка.

Фото: facebook.com/Mariusz-Patyra-Official

Фото: facebook.com/Mariusz-Patyra-Official

Журналісти, які зібралися на пресову конференцію, що передувала події, побачили поруч з паном Патирою та ініціатором проведення цього концерту – головним диригентом оркестру “Київ Класик” Германом Макаренком, також Надзвичайного і Повноважного Посла Польщі в Україні Генрика Літвіна, генерального директора театру Національна опера України Петра Чуприну та модераторку прес-конференції – директорку Польського Інституту у Києві Еву Фігель. Представники преси довідалися про деякі цікаві подробиці, пов’язані з подією.

Так, стало відомо, що у якості нагороди за перемогу у зазначеному конкурсі у Генуї Маріуш Патира отримав копію інструмента великого музиканта й композитора Ніколо Паганіні “Il Cannone” (у перекладі з італійської – “гармата”), а його концерти збирають повні зали у Європі, Азії, Австралії, США та Мексиці. Цей же концерт, за свідченням пана Макаренка, є чи не першим в Україні, який майже повністю (хіба що за винятком номеру, який являє собою віночок польських та українських народних мелодій) складається з творів польських композиторів-класиків. Пан же посол пообіцяв ще й сюрприз наприкінці.

Керівник Національної опери з гордістю зазначив, що це вже традиційно театр надає свою сцену для виступів польських митців, тоді як пані Ева Фігель запевнила, що й у надалі запрошуватиме їх для знайомства з українським поціновувачем музичного мистецтва (і не лише до Києва, а й до Харкова, Дніпропетровська, Одеси, інших міст України), підкресливши, що саме воно, будучи чи не найзрозумілішим серед інших видів мистецтва для сприйняття, найкращим чином сприяє зміцненню культурних зв’язків між нашими народами.

Сам же концерт був присвячений святкуванню Дня Конституції Республіки Польща, першої у Європі (з тих, що на відміну від нашої, першої у світі конституції, складеної гетьманом Пилипом Орликом 1710 року, не залишилася проектом, а була затверджена законодавчим органом тодішньої Речі Посполитої Сеймом 3 травня 1791 року, хоча й була невдовзі скасована) і другій у світі після конституції США 1787 року), яке веде початок з 1919 року і переривалося лише на час німецької окупації Польщі протягом Другої Світової війни.

Конституцію 3 травня вважають cвоєю також у Литві, представник посольства якої вже безпосередньо перед початком концерту, виступаючи з вітальним словом до глядачів слідом за польським послом, привітав присутніх також з цим, на його думку, ще й українсько-білоруським святом, адже документ розроблявся зокрема й на цих теренах. Що не є дивним, оскільки на той час усі чотири згадані нації власне і складали головним чином етнічну спільноту Речі Посполитої.

Фото: facebook.com/Mariusz-Patyra-Official

Фото: facebook.com/Mariusz-Patyra-Official

Що ж до програми концерту, то вона складалася із всесвітньо відомих творів польських класиків, зокрема генія музики XIX століття Фредеріка Шопена, композитора і скрипаля-віртуоза Генрика Венявського (на своєму захопленні зокрема й творчістю саме цього композитора пан Патира наголосив на прес-конференції), “батька” польської і білоруської опери Станіслава Монюшка, автора популярних полонезів і, як стверджує дехто з дослідників, також державного гімну Польщі Міхала Огінського, творця польської школи авангарду Войцеха Кіляра. Серед цих творів – відомі мазури, полонези, шопенівські вальси та його ж “Ноктюрн”. Саме в останньому, а також “Куявяку” та “Концертному полонезі” Венявського, Маріуш Патира майстерно виконав соло.

Цікавим є те, що життя та творча діяльність декого з цих без перебільшення видатних польських композиторів тісно пов’язані з Україною. Так, Войцех Кіляр народився у Львові. Генрик Венявський багато разів гастролював українськими містами. Твори Шопена (а дяекі з них явно навіяні українськими народними мелодіями) та Монюшка, не кажучи вже про “Полонез Огінського” (він, природньо, також звучав того вечора), фактично від часу їх написання були і залишаються надзвичайно популярними у нас.

Цілком природнім було те, що й жанрово згадані класики були представлені того вечора здебільшого традиційними для польської музичної культури мазурами (до слова, куявяк є повільним різновидом мазура) та полонезами, надзвичайно тепло сприйнятими глядацькою залою. Між іншим, саме мазур, або, як ми його називаємо, мазурка та полонез разом з краков’яком являють собою найзначніший внесок польської музичної культури до музичної культури світової. До речі, державним гімном Польщі є також мазур або “Мазурка Домбровського”, з текстом Юзефа Вибіцького, написаний 1797 року.

Під кінець концерту глядацька аудиторія, яка тепло зустрічала без винятку кожен номер програми, влаштувала зворушеним музикантам справжню овацію. Прикметно, що великою мірою аудиторія складалася з представників польської спільноти в Україні. І це не було випадковим, адже на 2 травня припало свято поляків, які мешкають закордоном, а отже запрошення на концерт стало справжнім подарунком саме для них. Проте аж ніяк не залишив він байдужим і численних шанувальників польської класичної музики з числа українців – киян та гостей столиці, які всі разом в єдиному пориві, стоячи, привітали виконавців.

Ті ж, своєю чергою, ще раз виконали популярний твір Кіляра, відомий з фільму «Пан Тадеуш». А на завершення, ніби у винагороду за теплий прийом, Маріуш Патира у супроводі оркестру “Київ Класик” проникливо зіграв “Мелодію”, цього разу вже українського композитора-класика Мирослава Скорика. Цей всесвітньо відомий твір і став тим сюрпризом, що його пообіцяв шанувальникам посол Літвін на прес-конференції. Забезпечивши якнайкраще завершення концерту, яке таким чином відбулося на найвищій емоційній ноті.

Facebook Comments
Load all